Справа № 33-177/11 25.05.2011 15.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП Суддя суду першої інстанції:
справа № 33-177/11 Рудяк О.С.
Суддя апеляційного суду:
Семенчук О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2011 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Семенчука О.В.
при секретарі Пінчуку О.І.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_3
розглянув справу за апеляцією особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Уфа, Башкірія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Згідно постанови суду, 05 березня 2011 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_3, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Індустріальна в стані наркотичного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, оскільки вважає її незаконною. Посилається порушення працівниками ДАІ закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та на висновок медичного огляду № 990 від 06.03.2011 року, згідно якого, він не перебував у стані наркотичного сп’яніння.
Просить врахувати, що він 05.03.2011 року вживав медичні препарати і не знаходився в стані наркотичного сп’яніння, а під час розгляду справи в суді був схвильований і, тому не зміг надати докази свої невинуватості.
В судовому засіданні ОСОБА_3 змінив вимоги апеляції та просив суд змінити постанову суду та призначити йому стягнення у вигляді громадських робіт, оскільки у нього на утриманні дружина та неповнолітня дитина, а автомобіль є його єдиним джерелом доходів. При цьому вказав, що він дійсно 05.03.2011року керував автомобілем у стані наркотичного сп’яніння і з протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП він згідний.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просив змінити постанову суду 1-ї інстанції та призначити йому стягнення у вигляді громадських робіт, перевіривши матеріали справи, суд вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
З постанови суду вбачається, що суд, визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ 1 № 100751 від 05.03.2011 року та матеріали, які наявні в справі, а саме висновок обласного наркологічного диспансеру №990 від 05.03.2011 року щодо результатів медичного огляду, яким підтверджено перебування ОСОБА_3 у стані наркотичного сп’яніння та витяг з комп’ютерною бази даних про скоєння ним правопорушення протягом року.
Як видно з висновку щодо результатів медичного огляду № 990 від 05.03.2011 року, проведеного о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 перебував в стані наркотичного сп’яніння. Даний висновок лікар нарколог зробив після проведення попереднього огляду на стан сп'яніння, зазначивши що заключний діагноз буде встановлений після отримання результатів хіміко-токсикологічних досліджень.
З дослідженого в суді акту медичного огляду № 990 від 05.03.2011 року, виданого обласним наркологічним диспансером вбачається, що згідно результатів огляду та тестів ОСОБА_3 встановлено заключний діагноз: гостра інтоксикація внаслідок вживання конобінноїдів неускладнена.
Крім того в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 сам підтвердив, що 05.03.2011 року він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп’яніння.
Таким чином , суд дійшов правильного висновку, визнавши ОСОБА_3 винним у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, повторно протягом року, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
При призначені адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого адміністративного правопорушення, відомості про особу порушника і дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_3 саме такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом.
Прохання ОСОБА_3 про призначення йому громадських робіт не підлягає задоволенню, оскільки згідно ч.1 ст.24 КУпАП, громадські роботи є більш суворим покаранням ніж позбавлення права керування транспортним засобом, а при зміні постанови в частині накладення стягнення, відповідно до ст.294 КУпАП, воно не може бути посилено.
Той факт, що ОСОБА_3 має на утримані неповнолітню дитину та дружину, яка не працює, не є підставою для призначення йому іншого більш м’якого стягнення, оскільки судом йому призначено мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2011 року відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.В.Семенчук