ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5612/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОЛІ" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
12.05.11р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОЛІ", в якому позивач просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість суму 2655,80 грн.
В обґрунтування позову представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач в супереч вимогам п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі Закон №2181) не подавав до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість за період серпень, вересень, жовтень, грудень 2009р., січень-вересень 2010р., у зв’язку із чим до нього було застосовано штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 цього Закону, в сумі 2655,80 грн. (за мінусом наявної переплати з податку на додану вартість, яка рахується на особовому рахунку підприємства-боржника).
Ухвалою суду від 18.05.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/5612/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.06.2011р.
Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, у зв’язку із чим судом на підставі ст.128 КАС України відкладено розгляд даної справи на 16.06.11р.
Зі справи вбачається, що ухвала суду від 18.05.11р. та повістка про виклик від 02.06.11р. надіслані відповідачу на адресу: 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 22/35, яка у витягу з ЄДРПОУ станом на 01.02.11р. значиться як місцезнаходження підприємства, однак на адресу суду поштовим відділенням зв’язку повернено поштовий конверт, адресований відповідачу, через те, що адресат вибув.
З наведеного вище слідує, що судом вжито усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду даної справи та дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ТзОВ "АРОЛІ" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.05.2000р. як юридична особа, ідентифікаційний код 30837940.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська складено акти «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності» від 18.11.09р. №3865/152/30837940, від 11.12.09р. №4234/152/30837940, від 26.01.10р. №181/152/30837940, від 11.03.10р. №816/152/30837940, від 27.04.10р. №1395/152/30837940, від 15.06.10р. №1774/152/30837940, від 26.08.10р. №2794/152/30837940, від 08.11.10р. №3912/152/30837940, 29.11.10р. №4491/152/30837940, від 24.12.10р. №4769/152/30837940, якими зафіксовано порушення вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині неподання відповідачем декларації по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2009р., січень-вересень 2010р. відповідно.
На підставі вищезазначених актів податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: №0036541502/0 від 11.12.09р., №0036551502/0 від 11.12.09р., №0000991502/0 від 26.01.10р., №0004091502/0 від 11.03.10р., №0007371502/0 від 27.04.10р., №0010781502/0 від 15.06.10р., №0019351502/0 від 07.10.10р., №0020911502/0 від 08.11.10р., №0022051502/0 від 29.11.10р., №0023241502/0 від 24.12.10р., якими визначено підприємству до сплати суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій у розмірі 510 грн., 340 грн. та 170 грн., всього на суму 2380 грн.
Ці повідомлення повідомлення-рішення були розміщенні позивачем на дошці оголошень, докази чого долучені до матеріалів справи, та вважаються врученими платнику податків.
Докази їх оскарження відповідачем в установленому законом порядку відсутні.
Судом з’ясовано, що через несплату відповідачем до бюджету податкового боргу відповідно до Закону №2181 на адресу боржника виставлялись податкові вимоги (перша податкова вимога від 22.12.09р. №1/2610 та друга податкова вимога від 28.01.10р. №2/109), які направлені на адресу останнього рекомендованими листами з повідомленням про вручення, відповідні докази знаходяться у справі.
Згідно з вимогами п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до вимог абзацу «а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вказаного Закону передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку
Відповідно до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2. та п.4.3. ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього Закону.
Статтею 1 цього Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з вимогами абз.3 п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом відповідно до п. 4.2. та 4.3. ст. 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
З наявної у справі довідки про суми податкового боргу платника податків від 06.05.11р. №156 вбачається, що за відповідачем рахується несплата штрафних санкцій по платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2655,80 грн.
Суму податкового боргу позивача було частково зменшено за рахунок існуючої переплати по особовому рахунку підприємства, в результаті чого загальна сума заборгованості відповідача складає 2655,80 грн. і доказів її погашення в добровільному порядку суду не надано.
Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, тощо.
Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОЛІ" - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОЛІ", на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість суму 2655,80 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.В. Ніколайчук