Справа №2 - 512/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

          24 лютого 2011 року   Житомирський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді   Єзерської І.В.

          з участю секретаря с/з Забродської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства   «Західінкомбанк», третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіта-буд», акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»в особі Житомирської обласної філії про розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного  товариства «Західінкомбанк»,   третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіта-буд» та публічного акціонерного  товариства  «Укрсоцбанк»в особі Житомирської обласної філії про розірвання договору №168(А)-3-Ж «про участь у фонді фінансування будівництва»від 11.01.2008 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідно до умов вказаного договору за ним закріплюється об’єкт інвестування за №168-а на 9 поверсі загальною площею 35,9 кв.м., що знаходиться в с.Оліївка, Житомирського району, вартість якого складає 165140 грн., терміном введення об’єкту в експлуатацію 4 квартал 2008 року –1 квартал 2009 року.

На виконання умов договору позивачем було отримано кредитні кошти від ПАТ «Укрсоцбанк»у розмірі 70 тис. грн. під заставу майнових прав на об’єкт інвестування та сплачена решта власними коштами на рахунок фонду ФФБ в ПАТ «Західінкомбанк»загальною сумою 165140 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов’язань у визначений договором строк є істотним порушенням договору, що  стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов  повністю з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача ПАТ «Західінкомбанк»в судове засідання не з’явився, надіславши до суду заперечення на позовну заяву, вказуючи, що довірителя належним чином було проінформовано про неможливість своєчасного виконання обов’язку ПАТ «Західінкомбанк»та про перенесення строків здачі об’єкту будівництва в експлуатацію у відповідності до термінів, які були доведені до відома управителя забудовником. Також довіритель до банку про розірвання договору не звертався, надання додаткової інформації стосовно об’єкту інвестування від управителя не вимагав. Просив відмовити в задоволенні даного позову.

Представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» надав до суду заяву  про розгляд справи у його відсутність.  

Представник третьої особи ТОВ «Олвіта-буд» в судове засідання не з’явився, не повідомивши причину неявки. Про час і день розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 січня 2008 року між ТОВ КБ «Західінкомбанк»та ОСОБА_2 укладено договір №168 (А) –3 –Ж про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до умов вказаного договору за ним закріплюється об’єкт інвестування за №168-а на 9 поверсі загальною площею 35,9 кв.м., що знаходиться в с.Оліївка, Житомирського району, вартість якого складає 165140 грн. і терміном введення об’єкту в експлуатацію 4 квартал 2008 року –1 квартал 2009 року (а.с.9-21).

Для виконання вищевказаного договору ОСОБА_2 10 квітня 2008 року уклав договір кредиту №280/44-217 з АКБСР «Укрсоцбанк», згідно якого отримав  кредитні кошти в розмірі 70 тисяч гривень, зі сплатою 14% річних та комісії (а.с.25-29).

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із укладеного 11 січня 2008 року договору інвестування будівництва, позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, оплативши 100% вартості житла, а відповідач свої зобов’язання щодо будівництва вказаного житлового будинку не виконує, не дивлячись на те, що відповідачем встановлено запланований термін введення об’єкта будівництва в експлуатацію 4 квартал 2008 року, але не пізніше 1 квартал 2009 року, однак вказаного свого зобов’язання не виконав ні у визначений договором строк, ні до цього часу і термін здачі вказаного будинку відповідач не зазначає і на теперішній час.

Оскільки відповідач по справі не виконує взяті на себе зобов’язання та не передав у визначений строк позивачу у справі оплачену однокімнатну  квартиру загальною площею  35,9 кв.м.,   суд вважає за необхідне стягнути з відповідача отримані кошти в розмірі 193561,62 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання відповідачем своїх зобов’язань у визначений договором строк є істотним порушенням договору, оскільки позивач позбавлений можливості отримати оплачену квартиру і відповідно до наданих пояснень сторін вказаний договір в найближчий час виконаний не буде, що призведе до спричинення позивачу значних матеріальних збитків, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договору №168(А)-3-Ж «про участь у фонді фінансування будівництва»від 11.01.2008 року, укладеного між сторонами є законним та доведеним.

Відповідно до ст.9 Закону України  «Про фінансово-кредитні механізми і правління майном при будівництві житла і операції з нерухомістю»відповідач є управителем коштів не він мав вводити в експлуатацію об’єкт інвестування, а забудовник, який зобов’язаний виконати свої зобов’язання за договором щодо організації спорудження об’єктів будівництва і своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від об’єкту замовлення на будівництво, то суд не приймає їх до уваги, оскільки договірну зобов’язання у позивача виникли саме з відповідачем. Кошти ОСОБА_2 передавалися Банку, з метою отримання у строки передбачені саме цим договором, у власність об’єкту інвестування, квартири.

Доводи, щодо неможливості відповідача повернути кошти ОСОБА_2 з фонду фінансування  будівництва за їх недостатністю, суд не приймає до уваги, так як  згідно до п.2 ч.4 ст.12 Закону України  «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з майном»встановлено, що самі правила фонду фінансування будівництва мають містити зобов’язання управителя виконувати процедури щодо, зокрема, забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ. Отже, у самому Законі  передбачено, що Правила ФФБ мають забезпечувати можливість повернення довірителю коштів на його вимогу саме з ФФБ.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що банк-управитель, тобто відповідач, несе відповідальність за збереження коштів довірителя власними коштами.

Крім цього, судом встановлено, що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що позивачу необхідно витрачати час та кошти на захист свого права в суді, а крім того, в нього погіршився психічний стан здоров'я, до того ж останній не може користуватись власністю за призначенням, що завдає йому душевних страждань та зміну планів.

За правилами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. Зазначену моральну шкоду суд оцінює в грошовому еквіваленті в розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір №168(А)-3-Ж «Про участь у фонді фінансування будівництва»від 11 січня 2008 року укладений між  ОСОБА_2 та ПАТ «Західінкомбанк».

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк»на користь ОСОБА_2 193561 гривень 62 копійки в якості заборгованості за кредитним договором, 32849 гривень 04 копійки за користування кредитними котами та 1 000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Західінкомбанк»на користь держави судовий збір в сумі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення  через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: