Справа № 2 –514/11

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року  Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої  судді - Єзерської І.В.

  секретаря с/з        - Забродської Т.А.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання добросовісним набувачем, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася з даною заявою, якій просить визнати її добросовісним набувачем земельної ділянки площею 2200 кв.м. на території с.Дениші, Житомирського району, посилаючись на те, що вказаний нерухомий об’єкт був придбаний нею за договором купівлі-продажу від 07 травня 2010 року у ОСОБА_3, який мав право відчужувати це майно, але в силу того, що на дане майно претендували різні особи та існує ймовірність у майбутньому таких претендентів на це майно є підстави для визнання даного факту.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність,  підтримала свою позовну заяву та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та не заперечувала щодо задоволення заяви.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку .  

Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 травня 2010 р. ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2200 кв.м., розташовану на території с.Дениші, Житомирського району. Земельна ділянка належала продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №775433, виданого 22 квітня  2008 року відділом земельних ресурсів у Житомирському районі на підставі рішення 05 сесії 05 скликання Денишівської сільської ради Житомирського району  від 30 жовтня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010820900060. Під час укладення вказаного договору було перевірено відсутність заборони відчуження нерухомості та відсутність обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів (а.с.7-8)

Згідно ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти,  від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до  ст. 330 ЦК України,  якщо майно відчужене особою,  яка не мала на це права,  добросовісний набувач набуває право власності на нього,  якщо відповідно до  ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано у нього.

Статтею  388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач),  власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі,  якщо майно: було загублене власником або особою,  якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи,  якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи,  якій він передав майно у володіння,  не з їхньої волі іншим шляхом.  Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача,  якщо воно було продане у порядку,  встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи,  яка не мала права його відчужувати,  власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи, що ОСОБА_3 мав право відчужувати земельну ділянку площею 2200 кв. м. за вказаною адресою, а позивачка ОСОБА_2 придбала вказаний об’єкт нерухомості, сплатила за нього кошти, а тому суд вважає її добросовісним набувачем вказаного майна, придбаного за відплатним договором.    Права інших юридичних чи фізичних осіб під час придбання вказаного майна порушено не було.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства власник має право витребувати своє майно лише у всіх випадках у недобросовісного набувача, а також у добросовісного набувача, до якого це майно перейшло безоплатно, а тому заява підлягає до задоволення.

Крім цього, при подачі позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судових витрат  пов’язаних зі сплатою судового збору в розмірі 453 гривні 20 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу, які суд стягує з відповідача на користь позивача.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 330, 388, 392 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд, –

  вирішив:  

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 добросовісним набувачем земельної ділянки площею 2200 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 1822082200:03:001:0276, розташовану на території с.Дениші, Житомирського району, Житомирської області, у якого спірне майно не може бути витребувано.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 453 гривні 20 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення  через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: