Судове рішення #15929622

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


06 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/552/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Ільков В.В.  

при секретаріБіленькій О.Ю.

за участю:


розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Орджонікідзевська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі восьми тисяч мінімальних розмірів заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було порушено вимоги положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Зокрема, 15.06.2010 року співробітниками Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, головним державним податковим ревізором-інспектором Висоцькою А.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Залімським Р.В. проведено огляд зали «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Під час огляду було вставлено факт організації і проведення азартних ігор під час дії Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» а саме: прийнято ставку та здійснено азартну гру «Спорт-прогноз» на загальну суму 2000,0 гривень.

07.04.2011 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог. Зважаючи на ту обставину, що розгляд справи по суті було розпочато судом 28.03.2011 року, керуючись положеннями ч.1 статті 137 КАС України, заява про збільшення позовних вимог не була задоволена.

Представник позивача в судових засіданнях 28.03.2011 року та 12.04.2011 року – позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. 18.05.2011 року представник позивача у судове засідання не з’явився, подав клопотання до суду 10.05.2011 року про оголошення перерви у судовому засіданні до червня 2011 року у зв’язку з відсутністю коштів на відрядження. 06.06.2011 року – представник позивача у судове засідання не з’явився про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином про що свідчить факсограма від 18.05.2011 року, про причини неявки – суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з’явився – про дату, час і місце судового розгляду був неодноразово повідомлений належним чином, зокрема, про засідання 09.03.2011 року –повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.03.2011, про засідання 28.03.2011 року –повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.03.2011, про засідання 12.04.2011 року – повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.04.2011, про засідання 18.05.2011 року – повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.04.2011, про засідання 06.06.2011 року –повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.05.2011. Про причини неприбуття відповідач суд не повідомив.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Апостолівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 02.07.2009 року. ОСОБА_3 знаходиться на обліку у якості платника податків в Орджонікідзевській об’єднаній державній податковій інспекції (Апостолівське відділення).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює свою господарську діяльність у будівлі за адресою АДРЕСА_1 згідно договору найма (суборенди) будівлі від 22.04.2010р. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6

Положеннями Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI (у редакції, яка діяла на час здійснення спірних правовідносин) (далі – Закон України № 1334-VI) запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ст. 2 Закон України № 1334-VI в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

У підпункті 1 частини 1 ст. 1 Закон України № 1334-VI встановлено таке поняття: «гральний бізнес – діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку».

Підпункт 1 частини 1 ст. 1 Закон України № 1334-VI зазначає, що азартна гра – це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Згідно зі ст. 3 Закону України № 1334-VI до суб’єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Отже, для застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання необхідно встановити, чи організовував та проводив такий суб’єкт азартну гру. Адже азартною грою виступає виключно гра, якій притаманні така група ознак: внесення гравцем ставки; отримання виграшу за такою ставкою; залежність результату гри повністю або частково від випадковості.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII (далі – Закону України №509-XII), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

За результатами огляду зали «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, працівниками Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт №0248/04/14/23/НОМЕР_1 від 21.06.2010 року.

У цьому акті зазначено, що мала місце організація проведення азартних ігор під час дії Закону України № 1334-VI, а саме: прийнято ставку та здійснено азартну гру «Спорт-прогноз» на загальну суму 2000,0 гривень. Оператором-касиром видано ваучер для здійснення азартної гри  на суму  2000,0 гривень.

У поясненнях менеджера зали «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_7 зазначається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надає послуги Інтернету. Відбулось поповнення електронного гаманця на суму 2000,0 гривень, про що був виданий ваучер.

У акті від 21.06.2010 року відсутня будь-яка інформація про те, що в результаті гри, заснованої повністю або частково на випадковості, був отриманий виграш, а також чи було встановлено, що гра повністю або частково була заснована на випадковості. Не зрозуміло, у який спосіб та за допомогою, якого обладнання здійснювалась така гра.

Таким чином, в результаті огляду оформленого Актом від 21.06.2010 року, в залі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 факту здійснення азартної гри зафіксовано не було.

Крім того, судом неодноразово витребовувались докази про порушення кримінальної справи стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 внаслідок здійснення ним грального бізнесу у приміщенні зали «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проте жодної інформації суду стосовно цього питання – не надавалось.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п.11-1 ч. 1 ст. 10 Закону України № 509-XII Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подають до судів позови про застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відповідно до  положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що фактично не було надано до суду належних доказів щодо підтвердження факту здійснення відповідачем грального бізнесу за матеріальну винагороду, а саме відсутні докази фіксування визначених у позові порушень щодо передачі відповідачу грошових коштів – ставки встановленими особами за здійснення отриманих послуг з азартної гри або доказів щодо зафіксованого підтвердження видачі відповідачем виграшів за результатами азартної гри. Також не підтвердженою є організація та здійснення азартної гри.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.   

 Керуючись  ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій – відмовити.

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10.06.2011 року.



Суддя                       

В.В Ільков

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація