ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 р. Справа № 2а-16085/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Кайстро О.М.,
за участю:
представника позивача Подоляк Т.Ю.,
представника відповідача Хомяка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства «Синельниковський ресорний завод»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області (далі – УПФУ в м. Синельникове, позивач) звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Синельниковський ресорний завод» (далі – ВАТ «Синельниковський ресорний завод», відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь УПФУ в м. Синельникове заборгованість в розмірі 39999,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за жовтень 2010 року в розмірі 39999,29 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення проти позову з наступним обґрунтуванням. Згідно до п.6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі – Інструкція №21-1) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-15 (далі – Закон №1058-15), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У зв’язку з тим що на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених списком № 1 надходять значно пізніше ніж це передбачено вищевказаними нормами, ВАТ «Синельниківський ресорний завод» не мав можливості сплатити зазначені суми вчасно, тобто до 25.10.2010 року, як цього вимагає позивач. Незважаючи на вищезазначене відповідачем сплачено станом на дату розгляду справи суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1. Відповідач вважає, що згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 01.11.1991 року № 1788-IV (далі – Закон №1788) визначено обов’язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1. Виходячи із змісту позовної заяви, працівникам ВАТ «Синельниківський ресорний завод» було призначено пенсії на підставі п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто такі пенсії належать до Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Оскільки список № 1 віднесено до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач вважає, що в нього відсутній встановлений обов’язок зі сплати відшкодування пенсій за Списком № 2.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до Розрахунку суми боргу по Списку № 2 по ВАТ «Синельниківський ресорний завод» сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку № 2 у жовтні 2010 року складає 39999,29 грн.
Судом встановлено, що у ВАТ «Синельниківський ресорний завод» працювали: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, що підтверджується розрахунками, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем цим особам, які працювали на підприємстві, та у 2010 році отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. “б”“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
У жовтні 2010 року УПФУ в м. Синельникове здійснені витрати на виплату і доставку пенсій вищевказаних особам за загальну суму 39999,29 грн., що підтверджується відповідними Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 (графа 18).
Суд вважає, що понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, підлягають стягненню із відповідача, виходячи із наступного.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06.11.1991 № 1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”—“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до вищезазначеного, суд вважає невірними доводи відповідача про відсутність в нього встановленого законом обов’язку зі сплати відшкодування пенсій за Списком № 2.
Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Абзацом 5 п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на викладені норми законодавчих актів Відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”.
На підставі п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.
Особи, яким виплачену пільгову пенсію працювали у відповідача до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Станом на день винесення рішення суду відповідач має заборгованість по Списку №2 перед УПФУ в м. Синельникове у розмірі 39999,29 грн.
Сума витрат на виплату та доставку пенсії зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень 2010 року у розмірі 39999,29 грн. відповідачем не сплачена.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Синельниковський ресорний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області суму витрат за жовтень 2010 р. на виплату та доставку пенсі особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників в розмірі 39999 (тридцять дев`ять тисяч дев’ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 29 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 18 квітня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар