Судове рішення #15929586

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


13 квітня 2011 р.  Справа № 2а/0470/1346/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                     Бондар М.В.,

при секретарі                              Кайстро О.М.,

за участю:

представника позивача          Землянухіної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області до Закритого акціонерного товариства «Завод Механік»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області (далі – УПФУ в м. Нікополі, позивач) звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Завод Механік» (далі – ЗАТ «Завод Механік», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 21801,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 за грудень 2010 року, яка становить 12470,14 грн. та по списку № 2 за грудень 2010 року становить 9331,66 грн.. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. На адресу відповідача, вказану в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, судом було направлено повістки про виклик у судові засідання, призначені на 03.03.2011року та 13.04.2011 року, які були отримані відповідачем 15.02.2011 року та 22.03.2011 року відповідно. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем додано до позову списки працівників, за яких відповідач повинний вносити до ПФ плату, дані списки налічують 16 осіб, з яких 8 взагалі не працювали на ЗАТ «Завод Механік», і ці особи не підлягають пенсійному страхуванню з коштів відповідача. Стаж роботи інших 8 працівників не перевищує 8 років, а під час призначення пенсій до стажу роботи цих працівників позивачем було включено стаж їх роботи на ДП завод «Механік» та орендному підприємстві Нікопольський завод «Механік», стосовно яких ЗАТ «Завод Механік» не є юридичним правонаступником. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до Розрахунку суми боргу по Списку № 1 по ЗАТ «Завод Механік» сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку 1 станом на 29.12.2010 року складає 12470,14 грн.

Згідно до Розрахунку суми боргу по Списку № 2 по ЗАТ «Завод Механік» сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку 2 станом на 29.12.2010 року складає 9331,66 грн.

Судом встановлено, що у ЗАТ «Завод Механік» працювали: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що підтверджується протоколами, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем цим особам, які працювали на підприємстві, та у 2010 році отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. “б”“з”ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Судом встановлено, що у ЗАТ «Завод Механік» працювали: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  ОСОБА_20, що підтверджується протоколами, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем цим особам, які працювали на підприємстві, та у 2010 році отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У грудні 2010 року УПФУ в м. Нікополі здійснені витрати на виплату і доставку пенсій вищевказаних особам по списку № 2 на загальну суму 3756,46 грн., та по списку №1 на загальну суму 5679,49 грн., що підтверджується відповідними Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (графа 16).

Згідно перерахунків, проведених УПФУ в м. Нікополі за 2010 рік сума заборгованості по відшкодуванню виплати і доставки пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 станом на 29.12.2010 року складає 9331,66 грн. та по Списку 1 станом на 29.12.2010 року складає 12470,14 грн.

Суд вважає, що понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, підлягають стягненню із відповідача, виходячи із наступного.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06.11.1991 № 1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”—“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзацом 5 п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”.

На підставі п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.

Особи, яким виплачену пільгову пенсію працювали у відповідача до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Доводи відповідача про те, що він не є правонаступником орендного підприємства Нікопольський «Завод Механік» та Державного підприємства завод «Механік» суд не приймає до уваги, у зв’язку з тим, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.12.2007 року скасовано рішення даного суду про невизнання відповідача правонаступником вищезазначених підприємств.

27.09.1994 року між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та організацією орендарів Нікопольського заводу «Механік» був укладений договір куплі-продажу, предметом якого було державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства заводу «Механік».

У відповідності зі статтями 9, 17 Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій» у разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди, особи які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів. Організація орендарів набуває прав юридичної особи з дня її державної реєстрації. Створене орендарем підприємство, господарське товариство тощо  стає правонаступником прав та обов’язків державного підприємства, організації відповідно до договору оренди.

Орендне підприємство завод «Механік» стало правонаступником державного підприємства Нікопольського заводу «Механік» у відповідності з приписами законодавства.

ЗАТ «Завод Механік» створене шляхом перетворення орендного підприємства Нікопольський завод «Механік» в ЗАТ.

У відповідності з п.2 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов’язки колишнього підприємства.

Таким чином, при створенні підприємства шляхом перетворення з іншого підприємства правонаступництво виникає на підставі закону, а не в результаті волевиявлення засновників чи будь-яких інших осіб, або внесення відомостей про правонаступництво у статус підприємства чи будь-який інший документ.

З огляду на вищезазначене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача сум витрат на виплату та доставку пенсії зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2010 року у розмірі 21801,80 грн.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Завод Механік» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 та №2 за грудень 2010 року у розмірі 21801 (двадцять одна тисяча вісімсот одна) гривня 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18 квітня 2011 року.  



Суддя                       

М.В. Бондар

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація