УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" червня 2011 р. Справа № 15/5007/46/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився,
від відповідача: - Малинської РДА: не з'явився,
від відповідача: - ПП "Краєвид-80": ОСОБА_1 - представник за довіреністю
від 29.04.2011р.,
від прокуратури: Лугинець О.С. - прокурор (посвідчення №32).
В порядку ст. 30 ГПК України в засіданні суду прийняв участь представник Головного
управління Держкомзему у Житомирській області ОСОБА_2, довіреність від 30.05.2011р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинівської сільської ради (с. Малинівка Малинського району Житомирської області
до 1) Приватного підприємства "Краєвид-80" (с. Любовичі Малинського району Житомирської області)
2) Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (м. Малин, Житомирська область)
про визнання протиправними та скасування розпорядження від 05.07.2007р. №250, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Прокурор Малинського району звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Малинівської сільської ради з позовом до Приватного підприємства "Краєвид-80" та Малинської районної державної адміністрації Житомирської області відповідно до якого просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Малинської РДА №250 від 05.07.2007р., визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.08.2007р., укладений між відповідачами, згідно якого ПП "Краєвид-80" передано в оренду на 25 років 5 га земель на території Малинівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Малинської РДА від 05.07.2007р. №250 та визнання недійним договору оренди земельної ділянки від 15.08.2007 року, прокурор посилається на те, що зазначене розпорядження видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Малинська РДА передала земельну ділянку ПП "Краєвид-80" в оренду без проекту із землеустрою щодо її відведення.
Представник позивача - Малинівської сільської ради в судове засідання 10.06.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, під розписку (а.с. 87). В судовому засіданні 01.06.2011р. представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав.
Представник відповідача ПП "Краєвид - 80" в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзив (а.с. 34-41). Зокрема, заперечуючи проти вимог прокурора, відповідач вказує на те, що позовну заяву подано неналежним позивачем. Зазначає, що Малинівська сільська рада не є уповноваженим органом, який виконує будь-які функції у спірному правовідношенні, не є стороною спірного договору оренди, а також не має права розпорядника землі, що є предметом цих договорів. При цьому вказує, що в позовній заяві не зазначено, які саме права або охоронювані законом інтереси і саме цього органу, які б вимагали судового захисту, були порушені внаслідок прийняття розпорядження та укладення спірного договору і яким чином відновлюватимуться ці права або інтереси у визначений прокурором спосіб захисту. Також відповідач вважає, що викладені прокурором у позовній заяві обставини не відповідають дійсності. Звертає увагу на те, що при укладенні спірного договору не було допущено порушення норм чинного законодавства України. Окрім того, відповідач акцентує увагу на тому, що здійснюючи публічно-правові функції в сфері надання земельної ділянки в користування Малинська районна державна адміністрація Житомирської області діючи від імені держави повинна була ухвалювати свої рішення в межах чинного на той час законодавства, при цьому при погодження відповідної документації із землеустрою, а також при здійсненні державної реєстрації права оренди на земельну ділянку так само мали діяти інші органи державної влади. Водночас, Малинська районна державна адміністрація Житомирської області мала виключні повноваження щодо надання дозволу на складання та затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення оренди земельної ділянки не погоджуючи своїх дій та рішень з відповідачем. Відповідач, як правонабувач, не мав і не міг мати можливості перевірити правильність дій органів державної влади щодо реалізації ними наданої чинним законодавством компетенції, а зобов'язаний був лише дотримуватися встановлених законом умов та порядку набуття земельної ділянки в оренду. Вважає, що встановлені будь-які порушення процедури надання земельної ділянки в оренду з боку державних органів, не можуть бути підставою для позбавлення його права користування.
Представник відповідача - Малинської РДА, в судове засідання не з'явився. 09.06.2011р. до господарського суду від Малинської РДА факсимільним зв'язком надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. У письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 94-95), відповідач просив суд відмовити прокурору у задоволенні позову в зв'язку із спливом строку позовної давності.
Неявка представника позивача та представника відповідача - Малинської РДА, в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, у відповідності із ст. 75 ГПК України.
Представник Головного управління Держкомзему у Житомирській області в судовому засіданні надав пояснення щодо порядку надання земельних ділянок в оренду.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача - ПП"Краєвид - 80" та представника Головного управління Держкомзему у Житомирській області, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Краєвид-80" є власником об'єкту нерухомості: нежитлової будівлі хімскладу, що знаходиться в с.Малинівка Малинського району Житомирської області по провулку 1 Травня під номером 11, що підтверджується укладеним між Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством "Малинівське" та ПП "Краєвид-80" договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.03.2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації від 22.03.2007р. (а.с.18-19, 50-53).
Крім цього, Приватне підприємство "Краєвид-80" є власником об'єкту нерухомості: нежитлової будівлі - дві сінажні ями, що знаходиться в с.Малинівка Малинського району Житомирської області по провулку 1 Травня під номером 13, що підтверджується укладеним між Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством "Малинівське" та ПП "Краєвид-80" договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.03.2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Малинського районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації від 13.03.2007р. (а.с.22-23, 46-49).
04.05.2007 року розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації №172 надано дозвіл ПП "Краєвид-80" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за межами села Малинівка орієнтовною площею 5,0 га із земель запасу Малинівської сільської ради для сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).
Технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Малинівської сільської ради було погоджено відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації та відділом земельних ресурсів Малинського району (а.с.11, 26).
05.07.2007 року головою Малинської районної державної адміністрації видано розпорядження №250 "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств з питань надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок Вказане розпорядження складається із 8 пунктів.
Пунктом 4 цього розпорядження вирішено затвердити документацію із землеустрою та передати в оренду земельні ділянки за переліком згідно додатку 1. Зокрема, п. 3 додатку №1 до розпорядження №250 від 05.07.2007р. затверджено ПП "Краєвид-80" документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту Малинівської сільської ради площею 5,0 га для сільськогосподарського виробництва та визначено передати в оренду вказану земельну ділянку терміном на 25 років (а.с.29).
09.07.2007 року на підставі акту встановлення зовнішніх меж земельної ділянки ПП "Краєвид-80" та погодження з сусідніми користувачами було встановлено в натурі межі земельної ділянки ПП "Краєвид-80", яка знаходиться за межами населеного пункту с.Малинівка (а.с.27).
15.08.2007 року на виконання вищезазначеного розпорядження між відповідачами - Малинської районної державної адміністрації (орендодавець) та ПП "Краєвид-80" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Малинівка Малинівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с.7-8, 56-57).
Прокурор, посилаючись на те, що зазначене вище розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №250 від 15.08.2007 року прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Малинська РДА передала земельну ділянку ПП "Краєвид-80" в оренду без проекту із землеустрою щодо її відведення, просить суд визнати дане розпорядження протиправним та скасувати його, а договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі вказаного розпорядження - недійсним.
Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Згідно із ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, за виключенням банкрутних справ та корпоративних спорів, у яких позивачами (заявниками) можуть бути фізичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Слід зазначити, що за приписами ст.ст. 2, 20 Господарського процесуального кодексу України, статей 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" позов може бути пред'явлений прокурором, як за ініціативою відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, так і за відсутності такої ініціативи з боку відповідного органу, - тобто безпосередньо прокурором. При цьому прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову (враховуючи відсутність у господарського суду права на заміну неналежного позивача належним), незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов’язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Звертаючись з позовом у даній справі прокурор вказав, що, в даному випадку, прямо порушуються інтереси держави в особі Малинівської сільської ради у зв'язку з тим, що передача земельних ділянок, які розташовані на території Малинівської сільської ради, іншим особам всупереч встановленому законом порядку зачіпає інтереси жителів територіальної громади, яку представляє рада та інтереси держави щодо виконання вимог її законів. При цьому зазначив, що відповідно до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Пункт 2 частини першої ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлює, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Повноваження місцевих держадміністрацій у галузі земельних відносин встановлені ст. 17 Земельного Кодексу України, ст. 13 Закону України "Про землеустрій".
Так, ст. 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України).
Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно з законодавством (ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Із довідки відділу Держкомзему у Малинському районі Житомирської області від 05.05.2011 року вбачається, що за ПП "Краєвид-80" на території Малинівської сільської ради згідно із земельно-обліковими документами (форма 6-зем) рахується земельна ділянка загальною площею 5,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами с.Малинівка Малинівської сільської ради (а.с.54).
Отже, органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою є Малинська районна державна адміністрація.
Враховуючи викладені обставини, Малинівська сільська рада не є органом уповноваженим відповідно до закону вирішувати питання регулювання земельних відносин щодо спірної земельної ділянки у даній справі.
Таким чином, особа - Малинівська сільська рада, в інтересах якої прокурором подано позов в частині визнання розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №250 від 15.08.2007 року протиправним та його скасування, є неналежним позивачем.
Слід також зазначити, що у пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено: "Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову".
Як вбачається з матеріалів справи, зазначаючи про порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав позивача, прокурор не вказав положення законодавства чи визначену законом компетенцію органу, яким суперечить рішення органу виконавчої влади.
Малинівською сільською радою також не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування даних позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд не вбачає порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі – Малинівської сільської ради у зв'язку з видачею головою Малинської районної державної адміністрації розпорядження від 05.07.2007 року за №250.
При цьому, слід зазначити, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується ця вимога.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №250 від 15.08.2007 року містить 8 пунктів, якими вирішено відповідні питання щодо розгляду заяв громадян, клопотань підприємств з приводу надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, тощо.
Однак, прокурор у своїй позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації №250 від 15.08.2007 року в цілому, а не в частині, що стосується спірної земельної ділянки.
Проте, у позовній заяві обставини, в обґрунтування вимог про визнання протиправним та скасування спірного розпорядження в повному обсязі, прокурором не визначені взагалі.
Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.08.2007 року, суд звертає увагу й на ту обставину, що Малинівська сільська рада не є стороною спірного договору оренди земельної ділянки.
Оскільки позивач не є учасником вказаного договору та його майнові права на час укладення цього договору порушено не було, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відсутні.
Таким чином, прокурором та позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність у Малинівської сільської ради (особа, в інтересах якої подано позов) суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Беручи до уваги зазначене, господарський суд дійшов висновку про те, що Малинівська сільська рада, в особі якої прокурор Малинського району звернувся в інтересах держави з позовом про визнання протиправними та скасування розпорядження від 05.07.2007 року №250, а також визнання недійсним договору оренди від 15.08.2007 року, є неналежним позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повне рішення складено: "15" червня 2011 року.
Друк.: 6 прим.:
----------------------
1 - до справи;
2 - позивачу (рек. з пов.)
3 - відповідачу - ПП "Краєвид-80",
4 - відповідачу - Малинський РДА,
5, 6 - прокуратура