ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України  

"14" червня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-737/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Хаюка С.М.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Поліщука М.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України  в Житомирській області  на постанову Богунського районного суду м.Житомира від "10" лютого 2011 р. у справі № 2-а-737/11  за позовом  ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України  в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

                                                          ВСТАНОВИЛА:

27.01.2011р. ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до ГУПФУ в Житомирській області про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати йому щомісячної пенсії з підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни та стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.07.2010 року 31.01.2011 року в сумі 1165,20 грн.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 10.02.2011р. позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати позивачу з 27 липня 2010 року по  31 січня 2011 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірах менших, ніж визначено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 27 липня 2010 року по  31 січня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить - скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну. В своїй апеляційній скарзі Пенсійний фонд посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З наявних в матеріалах справи паспорту серії ВМ 484741, виданого Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 11.02.1998р. та листа Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі від 10.01.2011р. (а.с.5,9) вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1., є пенсіонером та має статус дитини війни, в зв'язку з чим має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.

Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006р. відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р. (далі Постанова №1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

У пункті 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. "Про Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачці мало проводитись нарахування та виплата підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.10 ст.183-2,ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254  КАС України, колегія суддів -

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Головного управління Пенсійного фонду України  в Житомирській області  залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від "10" лютого 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.   

Головуючий   суддя                                                              С.М.Хаюк

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                М.Г. Поліщук   

Роздруковано та надіслано пр.:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Головному управлінню Пенсійного фонду України  в Житомирській області  вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003