ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4886/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретаріГрушко Н.В.
за участю:
представника прокуратури
м. Дніпропетровська
представника позивача Закопаєва П.П.
Щукіної А.Д.ог
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до 971 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2011 року Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 971 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р., за лютий 2011 р. у розмірі 42815 грн. 16 коп.
Представник прокуратури м. Дніпропетровська в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що у зв’язку з не сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р., за лютий 2011 у підприємства виникла заборгованість в розмірі 42815 грн. 16 коп. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав. Про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується конвертами з відміткою про відсутність юридичної особи за адресою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури м. Дніпропетровська, представника Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд приходить до наступного висновку.
Відповідач - 971 Управління начальника робіт, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідач надав до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська самостійно обчислену суму єдиного внеску за січень 2011 р. та за лютий 2011 р., яка складає 42815 грн. 16 коп.
Згідно розрахунку заборгованості 971 Управління начальника робіт перед Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р., за лютий 2011 р. становить 42815 грн. 16 коп. (а.с.5).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та
ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Крім того, п. 7 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2.1 ст. 2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того у відповідності до п. 4.1 ст. 4 зазначеної Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Інструкції єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Єдиний внесок нараховується незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пп. 4.6.2 п. 4.6 ст. 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини (а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом), або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного Фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) кошів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про стягнення з 971 Управління начальника робіт заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до 971 Управління начальника робіт про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р., за лютий 2011 р. у розмірі 42815 грн. 16 коп. – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з 971 Управління начальника робіт на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2011 р., за лютий 2011 р. в сумі 39 115,74 грн. на р/р 37196068000402 та 3659,42 грн. на р/р 37193083000402 на загальну суму 42815 грн. 16 коп. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 16 копійок).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 14.06.2011 року.
Суддя
О.С. Рябчук