Судове рішення #1592771
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

5 грудня 2007 року                                                                      м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 

Головуючого, судді -                    Смоковича М. І.,

 Суддів -                                Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

         при секретареві -                 Сидорович О. В.,

 

провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

 

за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області про скасування рішення,

 

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області про визнання рішення протиправним на постанову Господарського суду Черкаської області від             15 травня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року, -

 

у с т а н о в и л а:

У березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області з позовом про скасування рішення від 28 січня 2005 року про  застосування відносно нього фінансових санкцій за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, у зв'язку зі здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, а також зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Свої вимоги мотивував тим, що під час перевірки його підприємницької діяльності на предмет дотримання вимог податкового законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів було виявлено порушення ним частин 5, 22 статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня             1995 року, з наступними змінами та доповненнями, що зафіксовано у акті перевірки від 18 січня 2005 року № 231510.

На підставі зазначеного акту начальником Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області прийнято рішення від 28 січня 2005 року  № 230146/2110 про застосування відносно нього фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 9721 гривні 65 копійок, з яких:                     1700 гривень - за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії на такий вид діяльності; 8021 гривня 65 копійок - за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру таких місць.

Втім, рішення відповідача про накладення фінансових санкцій він вважав безпідставним та незаконним та просив суд його скасувати.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 15 травня                  2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року, позовні вимоги задоволено частково - рішення Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області від 28 січня 2005 року № 230146/2110 скасовано у частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 8021 гривні 21 копійки за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного реєстру. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

У поданій касаційній скарзі Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування  рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання недійсним рішення Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області від 28 січня 2005 року за № 230146/2110 щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафу у сумі 8021 гривень 65 копійок за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, суд першої інстанції виходив з того, що вітрина, на якій перевіркою  були виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби, є місцем роздрібної торгівлі відповідача цими товарами і, відповідно,  не є місцем їхнього зберігання, у розумінні Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закону), яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру.

В іншій частині оскаржуване рішення податкового органу визнано обгрунтованим, оскільки позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами за відсутності ліцензії на таку торгівлю.

З таким висновком погодився й апеляційний суд.

Разом з цим, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач звернувся до адміністративного суду за захистом порушених прав у межах річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаючи, що його перебіг розпочався з 1 вересня 2005 року і на день прийняття судового рішення не закінчився.

Втім, такий висновок судів є помилковим, оскільки ґрунтується на невірному застосуванні норм процесуального права.

Преамбулою Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідальність за порушення норм цього Закону встановлена  статтею 17, яка передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень (абзац 5 частини 2 статті 17 Закону); за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру - у розмірі            100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень (абзац 9 частини 2 статті 17 Закону).

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Відповідно ж до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися й інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Зазначена обставина має правове значення для вирішення справи, втім, суди залишили її поза увагою.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду першої інстанції необхідно з'ясувати обставини та причини пропуску строку звернення до суду, а також обговорити питання щодо наслідків його пропуску.

Оскільки внаслідок реорганізації Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та його регіональних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та відповідні регіональні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідача Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області змінено на його правонаступника - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області задовольнити.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 15 травня              2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя                                                            М. І. Смокович

Судді                                                                                              Т. Ф. Весельська

С. А. Горбатюк

О. В. Мироненко

Т. А. Чумаченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація