ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5871/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна  

при секретаріСнаговський О.С.

за участю:

від позивача -  

від відповідача - ОСОБА_3 (дов. у справі);

не з’явився (належно повідомлений);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_4      до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про  скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 року №0001992303.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перевіркою встановлено факт порушення ведення нею обліку товарів на місці реалізації, а саме не надано документів, які підтверджують факт ведення обліку товарних запасів, а також у книгах обліку доходів і витрат відсутні записи про документально підтвердженні витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, а саме: не заповнювалась графа «витрати на виробництво продукції», однак, на думку позивача, вона не зобов’язана здійснювати облік товарів, оскільки перебуває на спрощеній системі оподаткування; факт не внесення отриманих сум готівки до Книги обліку доходів та витрат під час перевірки не встановлено.

Ухвалою суду від 23.05.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/5871/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.06.2011р.

Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи через те, що йому потрібно більше часу для підготовки та надання заперечень проти позову, бо перевірку позивача було здійснено посадовими особами ДПА у Дніпропетровській області та де-які докази правомірності винесеного рішення знаходяться в матеріалах перевірки ДПА у Дніпропетровській області.

Судом відхилено таке клопотання відповідача з тих підстав, що подання заперечення на адміністративний позов згідно ст.107 КАС України є правом сторони, а не обов’язком; крім того, провадження у справі відкрито ще 23.05.11р., ухвалу суду від 23.05.11р. відповідач, який в даному випадку є суб’єктом владних повноважень, отримав 25.05.11р., тому у нього було достатньо часу для підготовки до справи та надання заперечень на позовну заяву, а також доказів які в нього є.

Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

21.10.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації у Жовтневому районі Дніпропетровській області згідно направленнь №1025 від 20.10.2010 року та №1024 від 20.10.2010 року. проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого в ТРК «Мост-сіті-центр» за адресою: АДРЕСА_1, у якому здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_4

За результатами перевірки складено акт №004077 від 21.10.110р., в якому зафіксовано порушення п.1.2 ст.3 та ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (надалі Закон №265/95-ВР), п.5  Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2010 року №1269, п.8 наказу ДПА України від 29.10.1999 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі, п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, абз.2 п. 1.2, абз.2 п.2.2, п.2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України від 15.12.2004 року № 637.

Так, у ході перевірки встановлено, що позивачем не ведеться облік товарних запасів фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності у порядку визначеному чинним законодавством на суму 176 210 грн., зокрема, преревіряючим не надано жодних документів (до документів, що є підставою для оприбуткуванн товару, як правило, належать накладні та товаро-транспортні накладні), які підтверджують факт ведення обліку товарних запасів.

У книгах обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_4 №13271 без реєстраційного номеру, №13271 – реєстраційний номер ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №2566 від 25.12.2009 року у графі «Витрати на виробництво продукції», відсутні записи про документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу на підставі первинних документів про здійснення витрат.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено оскаржуване рішення від 15.11.2010 року №0001992303, яким до ФОП ОСОБА_4 за неведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання  на суму 176 210 грн. застосовано штрафні (фінансові) санкції у двократному розмірі 352 420 грн.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, вставленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (надання послуг).

Відповідно до ст.21 Закону 265/95-ВР до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням установленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з вимогами ч.1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

          Відповідно до пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.

Такий Указ Президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

          Так, в період дії "Перехідних положень" Конституції України було видано Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ).

          Статтею 4 Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

          Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

          Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

          При цьому, ч.3 ст.6 Указу визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

          В свою чергу, преамбулою Закону №265/95-ВР встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

          Згідно зі ст.6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

          При цьому, відповідно до п.6 ст.9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

          Також, п.п.1, 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

          Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:  порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

          Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

          Крім того, суд зазначає, що форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд вважає, що облік товарів ФОП ОСОБА_4 здійснювати не зобов’язаний, оскільки вона перебуває на спрощеній системі оподаткування. Книга форми №10 призначена виключно для обліку доходів і витрат підприємця, а не для обліку товарів, у зв’язку із чим внаслідок неправильного її заповнення застосовувати штрафні санкції на підставі ст.21 Закону 265/95-ВР у відповідача не було підстав.

Від-так, оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

 Керуючись  ст.ст.2, 8-12, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 року №0001992303 -  задоволити повністю.

Рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00019992303 від 15.11.2010 року про сплату 352 420, 00 грн. штрафних санкцій скасувати.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07.06.11р.

Суддя                       

С.В. Ніколайчук