ф

У Х В А Л А

23 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5803/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В.,  дослідивши матеріали адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до санітарно-епідеміологічної станції Жовневого району м. Кривого Рогу, відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних  захворювань України у м. Кривому Розі, ОСОБА_1 про про скасування Акту №26 від 16.03.2010 р., -

ВСТАНОВИВ:

 18 травня 2011 року до Дніпропетровського  окружного  адміністративного суду надійшов адміністративний  позов  Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до санітарно-епідеміологічної станції Жовтневого району                          м. Кривого Рогу, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних  захворювань України у м. Кривому Розі, ОСОБА_1 про скасування Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 26 від 16.03.2010 року.

В  обґрунтування   позовних  вимог позивач зазначає,  що в січні 2011 року в ході розгляду Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Суха Балка» і ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, позивачу стало відомо про те, що 16.03.2010  року був складений та затверджений  Акт розслідування хронічного професійного  захворювання  № 26 щодо ОСОБА_1, згідно висновку якого Відкритим акціонерним товариством  «Криворізький залізорудний комбінат» порушені  вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 Кодексу законів про працю України. Посилаючись на те, що Акт розслідування хронічного професійного захворювання був складений з порушенням встановленого порядку, просив його скасувати.

Згідно п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Проаналізувавши зміст заявлених вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних  судів поширюється на спори фізичних та юридичних  осіб  із суб’єктом   владних  повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів  чи правових актів  індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративним  судом вирішуються публічно-правові спори, у яких хоч однією із сторін є орган виконавчої  влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих  повноважень.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржується правомірність складення Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 26 від 16.03.2010 року (форми Н 4) стосовно працівника ОСОБА_1, на підставі якого були встановлені обставини та причини виникнення професійного захворювання працівника за період його роботи на різних підприємствах гірничо-добувної промисловості.

Згідно з ч. 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про охорону праці», передбачено, що роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, визначено у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року (далі– Положення).

Відповідно до пп. 76, 78  Положення, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання. За результатами розслідування комісія складає Акт розслідування професійного захворювання (Форма Н 4), який затверджується головним санітарним лікарем області (міста, району).

Таким чином, відносини, що виникають в ході проведення роботодавцем комісійного розслідування хронічного захворювання та затвердження його результатів в Акті про розслідування професійного захворювання, відноситься до сфери відносин між роботодавцем і працівником щодо забезпечення охорони життя і здоров’я у процесі трудової діяльності. Такі відносини відносяться до категорії трудових правовідносин, і не вміщують ознак публічних відносин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Акт розслідування хронічного професійного захворювання стосовно ОСОБА_1, не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Суд, також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. У зв’язку з наведеним, суд роз’яснює позивачу його право на звернення з позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя, –

УХВАЛИВ:

 У відкритті провадження в адміністративній справі за матеріалами адміністративного  позову  Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до санітарно-епідеміологічної станції Жовтневого району м. Кривого Рогу, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних  захворювань України у м. Кривому Розі, ОСОБА_1 про скасування Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 26 від 16.03.2010 року - відмовити.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст.186 КАС України

Ухвала набирає законної сили  в порядку ст. 254 КАС України

Суддя                        І.В. Тулянцева