Судове рішення #15927320

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


02 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/3949/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна  

при секретаріПрокопенко О.А.

за участю:

від позивача:  

від відповідача:  не з’явився (належно повідомлений);

ОСОБА_3 (дов. у справі);  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату до Дніпропетровської обласної ради про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 06.04.11р. (суддя Жукова Є.О.) відкрито провадження у справі №2а/0470/3949/11 за адміністративним позовом Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату до Дніпропетровської обласної ради про зобов’язання Дніпропетровської обласної ради розглянути звернення позивача листом від 14.03.2011 року №8 та про зобов’язання відповідача повідомити позивача про наслідки розгляду звернення листом від 14.03.2011 року №8.

Ухвалою суду від 13.04.11р. задоволено заяву судді Жукової Є.О. про самовідвід у цій справі і згідно розпорядження від 14.04.11р. №51д щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ адміністративну справу №2а/0470/3949/11 призначено головуючому судді Ніколайчук С.В.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в задоволенні якого ухвалою суду від 28.04.11р. відмовлено.  

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема з причин витребовування судом доказів від сторін, неявки відповідача у судові засідання, у зв’язку із зміною позивачем до початку розгляду справи по суті позовних вимог.

Так, 12.0511р. представником позивача в порядку ч.1 ст.51 КАС України подано зміни до позовної заяви, в яких він просить суд витребувати від відповідача письмовий доказ – оригінал рішення Дніпропетровської обласної ради з приводу визнання права власності на будівлю Свято-Миколаївської (Брянської) церкви за Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату; визнати відмову відповідача листом від 18.04.2011 року №вих-552/0/2-11 – незаконною; визнати за Управлінням Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату право на користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 66; зобов’язати відповідача прийняти рішення, яким визначити порядок користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 66; зобов’язати відповідача прийняти рішення, яким визначити порядок користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 66 між Управлінням Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату та Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату.  

Судом відповідно до приписів ст.ст.51, 137 КАС України прийняті такі зміни до адміністративного позову.

В обґрунтування уточнених позовних вимог представник позивача зазначив, що твердження відповідача про наявність мирової угоди між Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату та Дніпропетровською обласною радою, текст якої затверджено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.10р. у справі №39/260-09, та посилання відповідача на те, що Релігійна громада «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату є законним претендентом на спірну будівлю, оскільки претендент належить до тієї ж конфесії, що і ліквідована релігійна організація – до православної церкви, не можна прийняти як підставу для відмови листом від 18.04.2011 року №вих-552/0/2-11 у задоволенні звернення позивача про передачу йому в користування будівлі Свято-Миколаївської (Брянської) церкви розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 66, власником якої є Дніпропетровська обласна рада, адже така мирова угода порушує його право на користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви, на яке він має право у відповідності до ст.ст.5, 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Позивач вважає, що укладенню мирової угоди має передувати рішення сесії обласної ради з приводу визнання права власності на будівлю Свято-Миколаївської (Брянської) церкви за Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату, тому просить суд з метою встановлення обставин, що обґрунтовують обставини, викладенні у листі відповідача від 18.04.2011 року №вих-552/0/2-11, витребувати від останнього оригінал рішення Дніпропетровської обласної ради з приводу визнання права власності на будівлю Свято-Миколаївської (Брянської) церкви за Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату.

У запереченнях на позов, враховуючи уточнення позовних вимог, відповідач просить закрити провадження у справі на підставі ст.157 КАС України в зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та звертає увагу суду на те, що вимога про визнання відмови Дніпропетровської обласної ради листом від 18.04.11р. №вих-552/0/2-11 незаконною не має сенсу, бо фактично така відмова не мала місця, спірний лист є відповіддю інформаційного характеру на звернення позивача, а питання про вилучення будівлі Свято-Миколаївської (Брянської) церкви у територіальної громади та прийняття відповідного рішення по цьому питанню має вирішуватись виключно на пленарному засіданні обласної ради.  

В судове засідання 02.06.11р. представник позивача не з’явився, надіслав  клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з хворобою.

Судом відхилено таке клопотання, оскільки судом оголошено перерву в засіданні суду 31.05.11р. з метою надання можливості представнику позивача ознайомитись з поданими представником відповідача додатковими доказами та запереченням на позов, однак представник позивача своїм процесуальним правом не скористався; крім того, чинне  процесуальне законодавство не обмежує право позивача, який є юридичною особою, щодо кількості представників у справі; в процесі розгляду справи по суті судом заслухано пояснення представників сторін та досліджено наявні у справі докази, в тому числі і ті, зі змістом яких забажав ознайомитись представник позивача.

Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Розглянувши надані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

на звернення позивача №8 від 14.03.11р. про передачу йому Свято-Миколаївського храму Дніпропетровська обласна рада надала відповідь в вигляді листа №вих-552/0/2-11 від 18.04.2011 року, в якому, розглянувши звернення позивача стосовно ситуації, що утворилась навколо ОКП «Дніпропетровський Будинок органної та камерної музики», повідомила, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України колегія суддів дійшла висновку, що позивач (релігійна громада «Свято-Миколаївський храм» парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ) є законним претендентом на означену будівлю, що розташована за адресою: пр.Калініна, 66, оскільки він належить до тієї ж самої  конфесії, що і ліквідована релігійна організація – до православної церкви. Спірна будівля на момент переходу її у власність держави (у1929 році) належала релігійній організації православної церкви; вона використовувалась з 1945 по 1961 роки також громадою православної церкви. Це означає, що існують всі передбачені законом підстави для повернення культової споруди саме у власність позивача.

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року у справі №39/260-09 затверджено мирову угоду, відповідно до якої право власності на зазначене нерухоме майно визнане за релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ.

Цей лист позивач вважає відмовою та просить визнати його незаконним.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (ст.5 Закону України «Про звернення громадян»).

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ст.5 даного Закону).

Згідно ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно п.19 та п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Уекраїні» виключно на пленарних засіданнях районної,  обласної  ради вирішуються такі питання як  вирішення за  дорученням  відповідних  рад  питань  про продаж,  передачу  в  оренду,  концесію  або  під заставу об'єктів комунальної  власності, які забезпечують   спільні потреби територіальних   громад   і  перебувають  в  управлінні  районних, обласних  рад,  а  також  придбання таких об'єктів в установленому законом  порядку;   вирішення в установленому  законом  порядку  питань  щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ,  міст,  районів  у  містах,  що  перебувають  в  управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Таким чином, рішення про задоволення чи відмову позивачу в праві користування спірною будівлею повинно вирішуватись виключно на сесії Дніпропетровської обласної ради.

У справі відсутнє будь-яке рішення відповідача за результатами розгляду цього питання.

З аналізу змісту листа №вих-552/0/2-11 від 18.04.2011 року та норм матеріального права, суд не вбачає підстав для визнання цього листа незаконним, оскільки за своєю правовою природою він не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України, а є лише відповіддю обласної ради в порядку Закону України «Про звернення громадян» на звернення позивача№8 від 14.03.11р.

Щодо вимоги позивача про витребування від Дніпропетровської обласної ради  оригіналу рішення з приводу визнання права власності на будівлю Свято-Миколаївської (Брянської) церкви за Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату, то неодноразово повістками про виклик суд вимагав від відповідача надати таке рішення обласної ради.

В судовому засідання представник відповідача пояснив, що таке рішення відповідачем не приймалось, через що виконати вимогу суду не можливо.  

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу,  її проходження, звільнення з публічної служби;  3) спори  між  суб'єктами  владних  повноважень   з   приводу реалізації  їхньої  компетенції  у сфері управління,  у тому числі делегованих повноважень; 4) спори,  що  виникають  з  приводу  укладання,   виконання, припинення,  скасування  чи  визнання  нечинними  адміністративних договорів;  5) спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень  у випадках, встановлених  Конституцією  ( 254к/96-ВР )  та  законами України; 6) спори щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим  процессом чи процессом референдуму.

Згідно визначень наданих у ст.3 КАС України справа адміністративної    юрисдикції    (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов’язати відповідача вирішити питання про надання у користування об’єкт нерухомості, який знаходиться у власності територіальної громади.  

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.5 ст.60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та  в  інтересах територіальних    громад    відповідно    до   закону   здійснюють правомочності  щодо  володіння,  користування   та   розпорядження об'єктами права комунальної власності,  в тому числі виконують усі майнові операції,  можуть  передавати  об'єкти  права  комунальної власності  у  постійне  або  тимчасове  користування  юридичним та фізичним особам,  здавати  їх  в  оренду,  продавати  і  купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів,  що  приватизуються  та  передаються  у  користування  і оренду.

Отже, за юридичним змістом даних правовідносин вбачається, що останні мають господарський характер, оскільки відповідач, в даному випадку, здійснює не адміністративні управлінські функції, а діє, як суб’єкт господарювання на виконання повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо управління майном комунальної власності.

Таким чином, з огляду на те, що предмет спору у даній справі пов’язаний із реалізацією господарської компетенції відповідача, як суб’єкта господарювання, тобто спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, даний спір в частині позовних вимог про визнання за позивачем права на користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 66, та зобов’язання відповідача прийняти рішення, яким визначити порядок користування будівлею Свято-Миколаївської (Брянської) церкви між Управлінням Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату та Релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату, не є публічно-правовим, на який поширюється компетенція адміністративних судів, а підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

У відповідності до ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.  

 Керуючись  ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог щодо  визнання відмови Дніпропетровської обласної ради листом від 18.04.2011 року №вих-552/0/2-11 незаконною – відмовити.

В решті позовних вимог провадження у справі закрити.  

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06.06.11р.



Суддя                       

С.В. Ніколайчук

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація