Судове рішення #15926830

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


24 травня 2011 р.  Справа № 2а/0470/4915/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна  

при секретаріСнаговський О.С.

за участю:

від позивача –

від відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дов. у справі);

не з’явився (належно повідомлений);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головне управління юстиції у Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області про визнання протиправним проведення перевірки та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 27.04.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4915/11 за позовом Головного управління юстиції у Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправним проведення перевірки та зобов’язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи в судовому засіданні 10.05.2011 року.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено також клопотання про забезпечення адміністративного позову, яке задоволено судом, про що винесено відповідну ухвалу суду від 27.04.2011р. у цій справі.

Ухвалою суду від 17.05.2011р. у цій же справі відмовлено позивачу в задоволенні його клопотання про зміну способу забезпечення адміністративного позову від 04.05.2011р. №03-3/4448.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (10.05.11р. та 19.05.11р.), зокрема, у зв’язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (арк.спр.75), в якому він зазначив, що надасть письмові заперечення до наступного засідання суду, та з метою надання відповідачу можливості ознайомитись з поданими позивачем доповненнями до позову від 19.05.11р. №03-20/157-11.

В судовому засіданні 27.05.11р. представники позивача за довіреністю подали суду зміни та доповнення до адміністративного позову, докази вручення яких відповідачу надано, в яких змінили свої попередні позовні вимоги та просять суд: визначити відсутність компетенції Контрольно-ревізійного управляння в Дніпропетровській області при проведенні зустрічної звірки у суб’єкта господарювання – фермерського господарства «Елена» в частині фактичного здійснення ревізії питань фінансово-господарської діяльності за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-роевізійну службу в Україні»; визнати протиправними дії відповідача при проведенні зустрічної звірки у суб’єкта господарювання – фермерського господарства «Елена» в частині фактичного здійснення ревізії питань фінансово-господарської діяльності за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-роевізійну службу в Україні»; визнати протиправним проведення перевірки з порушенням Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року, в частині: ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов’язкових платежів до державних цільових фондів, зокрема внеску нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів; ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, в частині визначення штатних розписів Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, як таких, що не відповідають законодавству; ревізії використання коштів виконавчого провадження; зобов’язати Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області виключити з акту ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63 наступні частини: ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов’язкових платежів до державних цільових фондів, зокрема внеску нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів; ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, в частині визначення штатних розписів Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, як таких, що не відповідають законодавству; результатів зустрічної звірки в фермерському господарстві Лісних ферма «Елена»; ревізії використання коштів виконавчого провадження; визнати протиправною бездіяльність Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо ненадання додатків до акту ревізій фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63;  зобов’язати Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області надати всі додатки до акту ревізій фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63, а також додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Судом відповідно до приписів ст.ст.51, 137 КАС України прийняті такі зміни до адміністративного позову.

Представники відповідача, які з’явились в судове засідання, заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготувати відповідні заперечення на додатково подані позивачем документи, яке суд відхилив, оскільки суд надав ці документи для ознайомлення представникам відповідача безпосередньо в судовому засіданні; крім того, розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, і з часу відкриття провадження у справі (27.04.2011р.) останній мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та подання заперечень на позов.

Заперечення на позов, які вимагались у відповідача судом та про надання яких він заявляв у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи, останній подав лише в судовому засіданні 27.05.11р.

Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог, враховуючи уточнення таких, представники позивача зазначили, що відповідач перевищив свої повноваження в частині перевірки та здійснення висновків щодо правильності нарахування та обчислення,  застосування розмірів ставок пенсійного збору, повноти сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, так як ці функції віднесені до повноважень не органів державної контрольно-ревізійної служби, а згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до виключної компетенції Пенсійного фонду України та його територіальних органів; в порушення вимог Закону України «Про державну виконавчу службу» орган контролю перевищив свої повноваження в частині твердження про те, що в зведених штатних розписах позивача повинні бути включені посади начальників відділів державної виконавчої служби та начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а не заступників начальників територіальних управлінь юстиції – начальників відділів державної виконавчої служби та заступників начальників управлінь юстиції – начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану, адже штатний розпис районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Дніпропетровській області затверджується Міністерством юстиції України, а не позивачем, і повністю відповідає діючим нормам законодавства України.

Позивач звертає увагу суду і на неправомірність висновків відповідача щодо зайвої оплати позивачем орендодавцю (фермерському господарству «Елена») коштів на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 42453,56 грн., оскільки відповідач безпідставно здійснив перевірку орендодавця замість зустрічної звірки даного суб’єкта, як це передбачено процедурою ревізії; так, на думку позивача, в даному випадку мала місце перевірка виду, обсягу та якості товарів, робіт та послуг, наданих орендодавцем позивачу, та відповідно отриманих товарів, робіт та послуг від третіх осіб, а саме: ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ФГ «Елена», в той час, коли предметом зустрічної звірки згідно Порядку №550 є документальне підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між підконтрольною установою та суб’єктом господарювання (ФГ «Елена»), в результаті чого відповідач перевищив свої повноваження в частині здійснених ревізорами контрольних заходів у суб’єкта господарювання за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Помилковими вважає позивач і висновки відповідача щодо наявності порушень з боку начальників Бабушкінського, Кіровського, Ленінського відділів державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не направлення до спеціального фонду Головного управління юстиції у Дніпропетровській області коштів виконавчого провадження на загальну суму 829 283,88 грн., а проведення видатків без відповідних повноважень, тому що відповідно до вимог ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження; кошти, які було перераховано з депозитного рахунку відділів державної виконавчої служби, зазначених в акті, є витрати на проведення виконавчих дій, які попередньо не авансувалися, і підлягають стягненню з боржника; депозитні кошти – це кошти, що не належать бюджетній установі.

В підтвердження правомірності вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання додатків до акту ревізії та зобов’язання відповідача надати ці додатки позивач посилається на те, що органом контролю в порушення п.7.2 Методичних рекомендацій з оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби результатів ревізії, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 28.04.09р. №93, та п.п.6, 7 Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна – 4, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 09.08.02р. №168 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.02р. за №795/7047, до примірника акту ревізії від 04.04.11р. №08-21/63, який надавався позивачу, не було додано додатків до цього акту, які є невід’ємною частиною матеріалів ревізії і мають в обов’язковому порядку додаватись до акта ревізії, що також унеможливило розгляд позивачем фактів встановлених в зазначеному акті та підготовку відповідних зауважень.

У запереченнях на позов, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що ревізія фінансово-господарської діяльності позивача проведена органом контролю у повній відповідності до програми ревізії, затвердженої першим заступником КРУ в Дніпропетровській області 03.02.11р., в межах його компетенції, зокрема, перевірка правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату включає в себе і питання дотримання підконтрольною установою законодавства при використанні бюджетних коштів на сплату обов’язкових платежів до державних фондів; включення до зведеного штатного розпису районних, міських та міськрайонних управлінь юстиції у Дніпропетровській області 37 посад  заступників начальників міських управлінь юстиції при наявності в апараті міських управлінь юстиції посад заступників начальників міських управлінь юстиції є необґрунтованим; зустрічна звірка з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків позивача з ФГ «Елена» проведена на підставі направлення начальника КРУ в Дніпропетровській області з дотриманням вимог Порядку №550, питання щодо правильності ціноутворення тарифів за надані послуги в ході ревізії та зустрічної звірки не досліджувались; ревізією вірно встановлено факти перерахування на підставі договорів, укладених безпосередньо начальниками вказаних відділів, коштів за надані послуги з експертної оцінки майна та за послуги збереження конфіскованого майна безпосередньо з депозитного рахунку без перерахування на рахунки, відкриті в ГУДКУ в Дніпропетровській області на ім’я позивача по спеціальному фонду державного бюджету; Порядком №550 не передбачено надання акту ревізії з усіма додатками до нього, складеними в ході проведення ревізії, оскільки такі додатки є невід’ємною частиною саме матеріалів ревізії, які формуються та знаходяться в органах служби, а Методичні рекомендації, на які посилається позивач, є документом для внутрішнього використання органами державної контрольно-ревізійної служби.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та заслухавши пояснення  представників сторін, суд зробив висновок, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

в період з 07.02.11р. по 04.04.11р., із зупиненням з 16.03.11р. по 29.03.11р. на період проведення зустрічних звірок, у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану КРУ у Дніпропетровській області провело ревізію фінансово-господарської діяльності ГУЮ у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року, за результатами якої було складено акт ревізії від 04.04.2011 року № 08-21/63, отриманий позивачем 11.04.11р.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).

Ревізією, зокрема, встановлено, що за період з 01.01.09р. по 31.01.11р. позивачем зайво сплачено коштів ФГ «Елена» на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, що спричинило збитки позивачу на загальну суму 42453,56 грн., що є порушенням п.1, 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такий висновок зроблено контролюючим органом за результатами проведеної у ФГ «Елена» на підставі направлення начальника КРУ в Дніпропетровській області від 28.02.11р. №397-11 зустрічної звірки з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з ГУЮ у Дніпропетровській області з 01.01.09р. по 31.01.11р., про що складено довідку від 02.03.11р. №08-23/48.

Відповідно до п.26 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. №550 (надалі Порядок №550), з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою.

Для проведення зустрічної звірки посадовій особі служби видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного органу служби.

Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю - підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається у двох примірниках довідка, один примірник якої видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, у тому ж порядку, що і акт ревізії. Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії.

Позивач же вважає, що відповідачем всупереч п.п.19, 26 Порядку №550 замість зустрічної звірки фактично здійснено ревізію питань фінансово-господарської діяльності ФГ «Елена» з третіми особами, на що у відповідача не було законних підстав, передбачених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», і останній діяв не в межах своєї компетенції.

З такими доводами позивача суд не може погодитись, оскільки чинним законодавством передбачено право контролюючого органу проводити зустрічну звірку у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, а з матеріалів справи вбачається, що спірна зустрічна звірка проведена з дотриманням приписів Порядку №550 щодо проведення такої (на її проведення видане відповідне направлення, за результатами такої складено довідку в двох примірниках, яка підписана головою ФГ «Елена»).

З довідки зустрічної звірки вбачається, що під час зустрічної звірки досліджувались питання виду, обсягу операцій, які надаються фермерським господарством позивачу, а саме: послуги з теплопостачання, електропостачання, водопостачання, вивіз сміття, відшкодування та утримання майна,  та розрахунків між сторонами за ці послуги, а також у довідці зазначено, що ФГ «Елена» укладено господарські договори з третіми особами – постачальниками послуг з теплопостачання та електропостачання про надання йому цих послуг, що, на думку позивача, не повинно досліджуватись в межах зустрічної звірки.

Слід відзначити, що констатація в довідці факту існування господарських договорі по постачанню та транспортуванню природного газу та постачанню електроенергії ФГ «Елена» відповідними ліцензованими організаціями, які є постачальниками даних послуг в Україні, та обсягів проплати вартості цих послуг ФГ «Елена» постачальникам не може розцінюватись як ревізія фінансово-господарської діяльності господарства, адже останнє не є безпосереднім виробником цим послуг і купує їх у третіх осіб, тому для встановлення реальності надання ФГ «Елена» позивачу послуг з теплопостачання та електропостачання необхідним було посилання на господарські договори з третіми особами.

Зі змісту першої та другої позовної вимоги, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, вбачається, що позивач просить визнати відсутність компетенції у відповідача та протиправними його дії при проведенні зустрічної звірки у суб’єкта господарювання – ФГ «Елена» в частині фактичного здійснення ревізії питань фінансово-господарської діяльності за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», і такі вимоги, на відміну від попередніх, не включають в себе визнання протиправним проведення перевірки в частині результатів зустрічної звірки в ФГ «Елена», зокрема, щодо неправомірного встановлення відповідачем факту зайвої сплати коштів позивачем ФГ «Елена» на надання комунальних послуг.

Однак, судом з’ясовано, що з довідки зустрічної звірки не можна зробити висновок про зайву сплату позивачем коштів ФГ «Елена» на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, що спричинило збитки позивачу на загальну суму 42453,56 грн., адже сума коштів за ці послуги, згідно рахунків пред’явлених до сплати позивачу ФГ «Елена», яка вказана у довідці, повністю співпадає з сумою коштів, які позивачем сплачено ФГ «Елена» (відповідні рахунки наявні у справі). Розбіжність, яка виявлена контролюючим органом по цим платежам не має відношення до розрахунків між позивачем та ФГ «Елена», а утворилась внаслідок проплат здійснених балансоутримувачем (ФГ «Елена») постачальникам послуг.

Також, ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов`язкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що відповідно до наданих Звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 та 2010 роки (ф.№ 10-ПІ) в ГУЮ у Дніпропетровській області та його структурних підрозділах працюють працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, у 2009 році – у кількості 13 осіб та у 2010 році – 16 осіб. Проте, внески до Пенсійного фонду на фонд заробітної плати зазначених працівників нараховувались за ставкою 33,2 % замість 4 % у 2009 – 2010 роках та за ставкою 36,3 % замість 8,41 % у січні 2011 року, чим порушено п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1,  п. 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже, об’єктом ревізії в даному випадку була правомірність перерахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік основних функцій  Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі визначений у статті 8 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, зокрема, підрозділи контрольно-ревізійної служби виконують такі функції:  проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;  здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є органи Пенсійного фонду України.

Згідно з п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст.2 зазначеного Закону інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 64 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи, зокрема, мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;  вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання.

Статтею 103 цього ж Закону встановлено, що метою державного регулювання та нагляду у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, серед іншого, є забезпечення дотримання суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування вимог законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Частиною 2 ст. 103 даного Закону визначений вичерпний перелік органів, які здійснюють державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, до яких органи державної контрольно-ревізійної служби не відносяться.

Відтак, саме до компетенції органів Пенсійного фонду України належить перевірка своєчасності, достовірності та повноти  нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.   

Суд вважає, що в даному випадку КРУ в Дніпропетровській області, здійснивши перевірку правомірності перерахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів,  вийшло за межі повноважень, наданих йому Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, та реалізувало  функції, які належать до компетенції спеціального уповноваженого на те органу.   

Перевіряючи правильність витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату контролюючим органом було встановлено, що в зведених штатних розписах ГУЮ у Дніпропетровській області повинні бути включені посади начальників відділів державної виконавчої служби та начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану, а не заступників начальників територіальних управлінь юстиції – начальників відділів державної виконавчої служби та заступників начальників управлінь юстиції – начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану, тому включення до зведеного штатного розпису районних, міських та міськрайонних управлінь юстиції, а саме: 17 посад заступників начальника Дніпропетровського міського, 14 посад заступників начальника Криворізького міського та 6 посад заступників начальника Дніпродзержинського міського управління юстиції – начальників районних у містах відділів ДВС та РАЦС при наявності в апараті вищевказаних міських управлінь юстиції посад заступників начальників міських управлінь юстиції є необґрунтованим.

Таким чином, як зазначено в акті ревізії, позивачем при складенні штатного розпису включено 37 штатних одиниць посад заступників начальників міських управлінь юстиції – начальників відділів ДВС та РАЦС у районах міст при відсутності районних у містах управлінь юстиції.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» статус начальника відділу державної виконавчої служби визначено, як заступник начальника районного, районного в місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції – начальника відділу державної виконавчої служби.

В п.4.1 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби», яке затверджене наказом Міністерства юстиції України 03.03.07р. №83/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.07р. за №180/13447, вказано, що районні, міські, міськрайонні відділи державної виконавчої служби очолює начальник (заступник начальника відповідного управління юстиції — начальник відділу державної виконавчої служби), який призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за поданням начальника відділу державної виконавчої служби (заступника начальника управління — начальника відділу державної виконавчої служби) зазначеного управління юстиції. Що також передбачено в абз.4 п.8 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.07р. №47/5 та зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 14.02.07р. за N125/13392.

Щодо посади заступника начальника районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальника відділу державної  реєстрації  актів  цивільного  стану, цей статус визначено п. 7 Типового положення про відділ державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №30/5 від 17.04.2002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2002 року за № 371/6659, абз.4 п.8 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 р. N 47/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  14 лютого 2007 р. за N 125/13392.

В цьому контексті слід зазначити, що повноваження стосовно затвердження організаційно-штатних структур, граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.1998 року №592 «Про систему органів юстиції» віднесені до компетенції Міністерства юстиції України.

Позивачем надано для доручення до матеріалів справи копії зведених штатних розписів районних, міських та міськрайонних управлінь уюстиції ГУЮ у Дніпропетровській області станом на 01.01.09р. та 01.01.10р., які затвердженні заступником Міністра юстиції України та повністю відповідають діючим нормам законодавства України.

Можливість внесення змін до штатних розписів, які затверджуються Міністерством юстиції України та є обов’язковими до виконання, з боку ГУЮ у Дніпропетровській області відсутня.

Отже, доводи позивача про перевищення відповідачем своїх повноважень в частині ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В ході ревізії також встановлено факти перерахування на підставі договорів, укладених безпосередньо начальниками Бабушкінського, Ленінського відділів ДВС Дніпропетровського МУЮ та підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області, коштів за надані послуги з експертної оцінки майна та за послуги збереження конфіскованого майна безпосередньо з депозитного рахунку без перерахування на рахунки, відкриті в ГУДКУ в Дніпропетровській області на ім’я позивача по спеціальному фонду державного бюджету, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Бюджетного кодексу України, Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.03р. №242 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.04р. за №106/8705, і до спеціального фонду ГУЮ у Дніпропетровській області не надійшло коштів виконавчого провадження на загальну суму 829 283,88 грн., а проведено видатків без відповідних повноважень.

Між тим, в акті ревізії зазначено, що відповідно до усних пояснень начальників зазначених підрозділів вказані кошти не є авансовими внесками, а отримані за послуги зберігання та оцінки майна згідно з постановою про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, винесеної державними виконавцями відповідно до ст.45 Закону України «Про виконавче провадження».

          Відповідно до вимог ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст.46 зазначеного Закону; авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із ст.48 цього ж Закону; стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.1.3 Інструкції про порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження, коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника, та звітності про них, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.05.05р. за №53/5 (далі Інструкція №53/5), депозитні кошти - це кошти, що не належать бюджетній установі, надходять у її тимчасове розпорядження та з настанням відповідних умов перераховуються за призначенням. Депозитні суми надходять до установи та не мають відношення до виконання єдиного кошторису бюджетної установи.

З матеріалів справи вбачається, що кошти, які було перераховано з депозитного рахунку відділів державної виконавчої служби, зазначених в акті, є витрати на проведення виконавчих дій, які попередньо не авансувалися, і підлягають стягненню з боржника. Вказані витрати здійснюються безпосередньо з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби при розподілі коштів, стягнутих з боржника, відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у відповідності до п.4.15 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов’язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Витрати на проведення виконавчих дій покриваються за рахунок коштів, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, а також коштів сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону. Контроль та облік витрат на виконання покладається на начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

При цьому, законодавцем чітко визначено та розмежовано джерела витрат на проведення виконавчих дій, а саме: кошти, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду; кошти сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій.

У зв’язку з чим, за проведення експертної оцінки арештованого майна або за зберігання майна відділ державної виконавчої служби територіального управління юстиції повинен оплатити певну суму, але при цьому оплата таких витрат не проводилася ні за рахунок коштів стягувача (авансовий внесок), ні за рахунок бюджетних коштів (виконавчий збір). Таким чином, оплата праці експерта або оплата за зберігання майна здійснюється по факту стягнення коштів з боржника або реалізації його майна з депозитного рахунку за розпорядженням державного виконавця з доданням відповідних документів (договір, рахунок, акт виконаних робіт тощо).

Витрати виконавчого провадження, оплачені за рахунок коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюються за рахунок бюджетних коштів (коштів виконавчого збору) з субрахунку 326 «Спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень спеціального фонду», суворо в межах кошторису та відповідно до кодів економічної класифікації видатків, які дозволені використовувати органам державної виконавчої служби.

У таких випадках при розподілі стягнутих з боржника коштів державний виконавець зобов’язаний забезпечити компенсацію таких витрат у порядку та черговості, встановлених статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем складається акт та виноситься постанова про стягнення витрат. На підставі розподілу коштів та розпорядження державного виконавця кошти перераховується з депозитного рахунку відділу державної виконавчої служби на спеціальний реєстраційний рахунок, даний механізм передбачений п.2.9 Інструкції № 53/5.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги і в частині визнання протиправним проведення перевірки з порушенням норм закону в частині ревізії використання коштів виконавчого провадження, оскільки в діях зазначених вище начальників підрозділів ВДВС Дніпропетровського МУЮ та підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області відсутні ознаки порушення вимог норм матеріального права та протиправності їх дій.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання КРУ в Дніпропетровській області виключити з акту ревізії окремі його частини, які детально викладено вище, то суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги, оскільки обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту повноважень відповідача, визначених законом.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень державної контрольно-ревізійної служби виключати з акту ревізії окремі його частини.

У відповідності до п.35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складання (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії підписується посадовою особою служби та керівником і головним бухгалтером об’єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі – головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об’єкта.

Акт ревізії складається у трьох примірниках: перший – для органу служби, другий для об’єкта контролю, третій – для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.

Як вбачається зі справи, акт ревізії від  04.04.11р. №08-21/63 складений на 41 сторінці у трьох примірниках, один з яких отримано позивачем 11.04.11р., про що зазначено в позовній заяві.

Позивач стверджує, що у відповідності до п.7.2 Методичних рекомендацій з оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби результатів ревізії, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 28.04.2009 року №93, документація, на яку є посилання в акті ревізії в якості додатка, є невід’ємною частиною матеріалів ревізії і має в обов’язковому порядку додаватися до акта ревізії, однак відповідачем не виконано свого обов’язку щодо надання позивачу додатків до акту ревізії разом з цим актом.

В судовому засіданні з’ясовано, що в акті ревізії є посилання на додатки від №2 до №451, а позивачу на його вимогу було надано лише 31 додаток до акту ревізії.

Крім того, суд встановив, що Методичні рекомендації, на які посилається позивач, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і, на чому наполягає відповідач, є документом для внутрішнього використання органами державної контрольно-ревізійної служби, тому не приймаються судом до уваги.

В даному випадку слід застосовувати приписи Порядку №550, яким не передбачено надіслання підконтрольній установі разом з примірником акту ревізії додатків до акту, на які є посилання в акті; не передбачені такі дії органу контролю і п.п.6, 7 Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна -4, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 09.08.02р. №168 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.02р. за №759/7047.  

Водночас, керуючись нормами Конституції та Закону України «Про інформацію», позивач має право вимагати від відповідача надання йому усієї інформації, яка стосується матеріалів ревізії, в тому числі усіх додатків до акту ревізії.

Відповідач в судовому засіданні також не заперечував проти того, що на вимогу позивача йому можуть бути надані додатки, які він попросить.

З огляду на усе вищенаведене,  позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

 Керуючись  ст.ст.160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління юстиції у Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визначення  відсутності компетенції Контрольно-ревізійного управляння в Дніпропетровській області при проведенні зустрічної звірки у суб’єкта господарювання – фермерського господарства «Елена» в частині фактичного здійснення ревізії питань фінансово-господарської діяльності за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-роевізійну службу в Україні»; визнання протиправними дії відповідача при проведенні зустрічної звірки у суб’єкта господарювання – фермерського господарства «Елена» в частині фактичного здійснення ревізії питань фінансово-господарської діяльності за відсутності законних підстав, визначених абз.7 ст.11 Закону України «Про державну контрольно-ровізійну службу в Україні»; визнання протиправним проведення перевірки з порушенням Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року, в частині: ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов’язкових платежів до державних цільових фондів, зокрема внеску нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів; ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, в частині визначення штатних розписів Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, як таких, що не відповідають законодавству; ревізії використання коштів виконавчого провадження; зобов’язання Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області виключити з акту ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63 наступні частини: ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов’язкових платежів до державних цільових фондів, зокрема внеску нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів; ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, в частині визначення штатних розписів Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, як таких, що не відповідають законодавству; результатів зустрічної звірки в фермерському господарстві Лісних ферма «Елена»; ревізії використання коштів виконавчого провадження; визнання протиправною бездіяльність Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо ненадання додатків до акту ревізій фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63;  зобов’язання Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області надати всі додатки до акту ревізій фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63 задоволити частково.

          Визнати протиправним проведення перевірки з порушенням Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року, в частині: ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов’язкових платежів до державних цільових фондів, зокрема внеску нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати інвалідів; ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату, в частині визначення штатних розписів Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, як таких, що не відповідають законодавству; ревізії використання коштів виконавчого провадження.

          Зобов’язати Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області надати всі додатки до акту ревізій фінансово-господарської діяльності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 01.01.2009 року по 01.02.2011 року від 04.04.2011 року № 08-21/63, а саме: з №2 по №4514, на які є посилання в акті ревізії, окрім 31 додатка, які вже надані позивачу.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

           Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління юстиції у Дніпропетровській області зайво сплачені судові витрати у розмірі 0,10 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31.05.11р.



Суддя                       

С.В. Ніколайчук

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація