ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/5308/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук Світлана Василівна
при секретаріСнаговському О.С.
за участю:
представника позивача: представника від відповідача: ОСОБА_3 (дов.у справі);
не з’явився (належно повідомлений);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" до Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську про про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
10.08.2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 20.07.2009 року №0003441503/0 про застосування штрафу у сумі 17575, 06 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 20.07.2009 року відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0003441503/0, яким товариство зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50 % від суми фактичного погашення податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 17575,06 грн. за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, адже сплачені ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» згідно платіжного доручення кошти за травень 2009р. в рахунок платежу «орендна плата за землю» безпідставно. На думку позивача, зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю за 2008 рік.
Позивач звертає увагу суду на те, що чинним податковим законодавством не передбачено права податкового органу змінювати цільове призначення коштів, в тому числі зі сплати податкових зобов'язань, перерахованих підприємством до державного бюджету, тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, як незаконне.
Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 14.04.2011р. №2а-9895/10/0470 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2010р. №2а-9895/10/0470 про залишення без розгляду адміністративного позову ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», передано питання щодо можливості відкриття провадження за цим адміністративним позовом на новий розгляд до того ж суду.
Ухвалою суду від 12.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/5308/11 та призначено розгляд справи в судовому засіданні 26.05.2011 року о 10 год. 00 хв.
В судове засідання з’явився представник позивача за довіреністю, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову та жодних інших документів не подав.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст.49 КАС України).
У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч.4 ст.128 КАС України).
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Державною податковою інспекцію у м. Дніпродзержинську (далі - ДПІ у м. Дніпродзержинську) проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до бюджету за звітний період з 02.07.2008р. по 16.06.2009р., за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.09 р. №3179/306/15-3/00130820.
На підставі зазначеного акту ДПІ у м.Дніпродзержинську винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 р. №0003441503/0, яким згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 (далі Закон №2181) за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 35150,10 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 17575,06 грн. за платежем орендна плата за землю.
Так, актом перевірки зафіксовано, що позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 та ст.17 Закону України «Про плату за землю» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за звітний період 24.01.2008р. в сумі 2125,37 грн. та 33024,73 грн. (граничний термін сплати яких 01.07.08р. та 30.07.08р. відповідно), всього на загальну суму 35150,10 грн., зазначені у поданих ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» податкових деклараціях; що фактично такий податковий борг був сплачений платником більше ніж через 90 днів, а саме: платіжним дорученням №3025 від 16.06.09р.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст.17 Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Підпунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням №3025 від 16.06.2009 року здійснено проплату узгодженого податкового зобов’язання зі сплати платежу «Плата по орендній платі за землю за травень 2009 року» в сумі 38045,0 грн., а податковий орган зачислив такі грошові кошти, сплачені згідно цього платіжного доручення, як сплату податкового боргу з орендної плати за землю за період 2008р.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом №2181 заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Як вже зазначалось вище, ДПІ у м. Дніпродзержинську здійснила зарахування коштів, сплачених ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» в якості розрахунків з узгоджених податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю згідно з податковою декларацією за травень 2009 року, не у відповідності з визначеним платником призначенням платежу, а на погашення податкового боргу по орендній платі за землю за 2008 рік в сумі 33024,43 грн.
Суд вважає, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період, тому такі дії відповідача призвели до безпідставного нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Відповідач не довів правомірності своїх дій відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), (ч.1 ст.94 КАС України). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету судові витрати на користь позивача.
Від-так, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 20.07.2009 року №0003441503/0 про застосування штрафу у сумі 17575, 06 грн. – задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 20.07.2009 року №0003441503/0 про застосування штрафу у сумі 17575, 06 грн.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 30.05.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук