ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Справа № 2а-6557/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровське обласне відділення Криворізька міжрайонна виконавча дирекція до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-авто" про стягнення фінансових та штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції з проханням стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» фінансові та штрафні санкції на суму 3638,25 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перевіркою відповідача встановлено порушення ч.1, ч.2 ст. 47, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Санаторно-курортну путівку для лікування дитини у супроводі дорослого, яку отримано для найманого працівника підприємства, видано сторонній особі. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3638,25 грн. Відповідач в добровільному порядку зазначену заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт. Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців”передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під час перевірки нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків та правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (акт від 30 липня 2008 року) Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-авто» виявлено порушення:
- ч.1, ч.2 ст. 47, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон №2240), а саме: в порушення пунктів 1.8, 4.2 «Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторне - курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління ФСС з ТВП від 02.06.2005 року №55 (далі - Інструкція №55), санаторно–курортну путівку для лікування дитини у супроводі дорослого, яку отримано для найманого працівника підприємства, видано сторонній особі. Згідно з пунктом 8.7 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року №16 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція №16), витрати коштів, які проведені з порушеннями законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку, а саме 2425,50 грн. Згідно з абз. 5 статті 30 Закону України №2240 за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків, тобто 1212,75 грн.
Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду №835/11 від 07.08.2008 року «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті Ф4-ФСС з ТВП сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», загальна сума фінансових та штрафних санкцій, застосованих до страхувальника складає суму 3638,25 грн.
У зв'язку з не перерахуванням фінансових (штрафних) санкцій та з метою стягнення із страхувальника заборгованості в розмірі 3638,25 грн. 09.02.2009 року страхувальнику надіслано вимогу про сплату страхових внесків №03-24/468.
Сума заборгованості по фінансових (штрафних) санкціях в розмірі 3638,25 грн. страхувальником не погашена.
Інструкцією № 16 встановлено, що суми штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2240, які не перераховані на рахунок Фонду у визначений строк, вважаються недоїмкою.
Таким чином, Відповідачем порушено строки перерахування страхових внесків та виконання зобов'язань, покладених Законом України № 2240.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 30 Закону страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю доведені позивачем, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-авто" (Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. 23-го Лютого, 98, ідентифікаційний код 32097834) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму 3638,25 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
О.В. Єфанова