ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7477/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому позивач просить звернути стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 572,33 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону Україну «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 572,33грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Згідно із ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, тому суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради 06.01.1995 року та перебуває на обліку у Верхньодніпровській об’єднаній державній податковій інспекції.
Відповідачем 29.05.2009 року подано до позивача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 12 місяців 2009 року. Сума податкових зобов'язань самостійно визначених платником складає 933,45 грн.
Сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 314,49 грн. за 2009 рік відповідачем не сплачена.
Відповідно до акту №395-в/170 від 17.12.2009 року про результати дотримання платіжної дисципліни до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов'язання за серпень 2009 року у сумі 77,79 грн. сплаченої із затримкою на 4 дні.
На підставі зазначеного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003951700/0 від 17.12.2009 року на суму 7,78 грн., яке отримано відповідачем особисто під розпис 17.12.2009 року.
Відповідачем 30.01.2010 року подано до позивача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 12 місяців 2010 року. Сума податкових зобов'язань самостійно визначених платником складає 988,42 грн.
Сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 247,11 грн. за три місяці 2010 року (січень, лютий, березень) відповідачем не сплачена.
Відповідачу 02.02.2010 року нараховано пеню за несвоєчасну сплату сум узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 2,95 грн.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "а" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі виставлена перша податкова вимога №1/110 від 02.10.2009 року, яку відповідач отримав особисто під розпис.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "б" п. 6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі виставлена друга податкова вимога №2/124 від 04.11.2009 року, яку відповідач отримав особисто під розпис.
Сума податкового зобов'язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку товариством не оскаржувалась.
Таким чином, сума заборгованості відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності складає 572,33 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.
При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 23 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного вище закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Суд також доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом, а також здійснені всі заходи, направлені на досудове врегулювання відповідного спору.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Звернути стягнення на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 572,33грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
О.В. Єфанова