копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

    Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

секретар судового засідання  Семяниста С.Л.,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - Феодосійський міськвиконком) про визнання неправомірною бездіяльності та про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду від 20 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року, 

в с т а н о в и л а :

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Феодосійського міськвиконкому про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення моральної шкоди.

Вимоги обґрунтувала тим, що 21 грудня 2005 року вона звернулася до міжвідомчої комісії виконавчого органу ради з заявою про узаконення прибудови, однак, відповідь на дану заяву не отримала.

13 липня 2006 року вона відправила до відповідача повторну заяву з проханням дати відповідь на поставлене питання, однак, як і в першому випадку, відповідь їй надана не була.

Вважає, що такі дії суб'єкта оскарження є такими, що не відповідають вимогам законодавства, зокрема, Закону України „Про звернення громадян”, оскільки на її звернення не були надані відповіді.

Просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 700 грн., а в подальшому збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України „Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною першою статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Отже, вказаним Законом гарантовано право громадян на об'єктивний та вчасний розгляд заяви та звернень, а також на отримання письмової відповіді з порушеного питання.

Суди відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1, виходили з того, що на всі звернення суб'єктом оскарження скаржникові були надані письмові відповіді. Між тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки він ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи

Як зазначає ОСОБА_1, вона неодноразово зверталась до міжвідомчої комісії Феодосійського міськвиконкому з проханням розглянути питання про прийняття до експлуатації об'єкти самочинного будівництва на її земельній ділянці, проте, на дві її заяви від 21 грудня 2005 року та 13 липня 2006 року відповіді надані не були.

Ці обставини судами попередніх інстанцій повно та всебічно не з'ясовані.

Отже, судами було допущено істотну неповноту, яка не може бути усунена судом касаційної інстанції.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді, судам слід керуватись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, взяти до уваги наведене, більш повно встановити обставини справи, перевірити їх доказами та в залежності від встановленого вирішити справу.

На підставі наведеного, керуючись статтями  210, 220, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Феодосійського міського суду від 20 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 Судді (підписи)

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                         Семяніста С.Л.