ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2011 р. Справа № 11/399
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівЖукової Л.В., Коваленко С.С.(доповідач)
розглянувши касаційну скаргу АТЗТ "Веста"
напостанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.11р.
у справі№ 11/399 господарського суду м. Києва
за позовомАТЗТ "Веста"
доКП "Київжитлоексплуатація", Київської міської ради
треті особиРВ ФДМУ по м. Києву, НК "Експоцентр України"
провизнання права власності
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 дов.,
від відповідача ОСОБА_2. дов.,
від третіх осіб ОСОБА_3 дов., ОСОБА_4. дов.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство закритого типу „Веста” (далі по тексту-Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (далі по тексту-Відповідач-1) та Київської міської ради (далі по тексту-Відповідач-2) про визнання за позивачем права власності на незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (на стороні позивача) та Національний комплекс „Експоцентр України” (на стороні відповідачів).
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2010 року у справі № 11/399 (суддя Смирнова Ю.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року у справі № 11/399 (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, АТЗТ "Веста" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 30.06.1995 № 784-р було зареєстровано заяву товариства покупців трудового колективу Орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” (підрозділ № 3), юридична адреса 252085, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, на приватизацію.
Відповідно до наказу № 1 Структурного підрозділу № 3 Орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста”, виданого на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 31.08.1995 № 1164-Ін, було створено комісію з інвентаризації та оцінки вартості майна та зобов'язано вказану комісію до 20.09.1995 подати до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву протокол про результати інвентаризації (інвентаризаційні форми, передаточний баланс станом на 01.09.1995 та акт оцінки вартості майна станом на 01.09.1995).
Суди встановили, що матеріалами справи підтверджується, що за результатами роботи комісії з інвентаризації та оцінки вартості майна було складено інвентаризаційний опис товарів, матеріалів та тари станом на 01.09.1995, в який увійшло незавершене будівництвом кафе на 50 місць - загальною вартістю 22.272.018.363 крб., відомість розрахунків відносної вартості незавершеного будівництва будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.09.1995, з якої видно, що до активів орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” входить кафе на 50 місць, проектно-кошторисна документація та будівельно-монтажні роботи, всього відновна вартість незавершеного будівництва становила 37267533100,00 крб.
Також було складено передаточний баланс орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” підрозділ № 3, відповідно до якого до балансу підприємства, серед інших активів входили незавершені капітальні вкладення вартістю 22.272.018,4 крб.
На підставі вищевказаних документів, Інвентаризаційною комісією структурного підрозділу № 3 ОВКП „Веста” було складено протокол № 2 від 09.09.1995, до якого увійшов інвентаризаційний опис незавершеного будівництва вартістю 372675533100 крб. Вказаний протокол затверджений начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Києву.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 29.03.1996 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу структурного підрозділу №3 Орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу державного комунального майна № 000505/30, відповідно до якого продавець продав, покупець купив державне майно структурного підрозділу №3 Орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста”, який знаходиться за адресою: 252085, м. Київ, вул. Заболотного, 15, про що 11.06.1996 підписано акт № 297 прийому-передачі майна структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста”.
Згідно п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства закритого типу „Веста”, останнє створено на базі приватизованого майна структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” (договір купівлі-продажу від 29.03.1996 № 000505/30, акт прийому-передачі майна № 297 від 11.06.1996) і є правонаступником орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста”.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України „Про господарські товариства” та ст. 115 Цивільного кодексу України товариство є власником майна, переданого йому засновником як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном(ст. 391 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Частиною 4 ст. 4 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” передбачено, що приватизація державного майна, що перебуває у власності Республіки Крим і адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється на основі відповідних республіканської (Республіки Крим) і місцевих програм приватизації, затверджуваних Верховною Радою Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, а також на основі нормативних актів, що приймаються ними на виконання програм приватизації.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів визначають об'єкти малої приватизації, ціна продажу яких шляхом викупу або початкова ціна продажу на аукціоні, за конкурсом встановлюється з урахуванням відновної вартості та потенційної прибутковості підприємства або ринкових цін на його майно на підставі експертної оцінки.
Суди зазначили, що згідно п. 2.2, п. 2.3 Звіту про експертну оцінку вартості об'єкта приватизації, на приватизацію незавершеного будівництвом кафе на 50 місць, накладена заборона рішенням Київської міської ради народних депутатів від 18.04.1995 р. № 58, тому експертна оцінка його вартості не виконується. Також, в 5.1 вказаного Звіту зазначено, що в складі цілісного майнового комплексу є незавершене будівництвом кафе на 50 місць, яке не підлягає приватизації, його вартість складає 37 267 533 тис. крб.
В Розділі 7 „Експертна оцінка вартості цілісного майнового комплексу” визначено:
1) експертна оцінка вартості цілісного майнового комплексу - 41 421 546 тис. крб.;
2) вартість майна ОВКП „Веста”, яке підлягає приватизації, складає лише - 2 035 459 тис крб., в тому числі будівлі на суму 1 552 408 тис. крб.
Таким чином, як вірно зауважив суд апеляційної інстанції, в Звіті про експертну оцінку вартості об'єкта приватизації лише описано фактично виконаний об'єм робіт по незавершеному будівництвом кафе на 50 місць, що становив 37 267 533 тис, крб., і як вказано в Звіті - не проводилася його експертна оцінка.
Позивачем не доведено, що спірне майно–незавершене будівництвом кафе на 50 місць було включено Київською міською радою до переліку об’єктів, які підлягають приватизації у 1996 році.
Крім цього суди зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази того, що договір купівлі-продажу № 00505/30 від 29.03.1996 року державного майна структурного підрозділу № 3 орендного виробничо-комерційного підприємства ґрунтується на якомусь іншому Звіті, а не на Звіті про експертну оцінку вартості об'єкта приватизації –орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста”, в якому визначена вартість орендного виробничо-комерційного підприємства „Веста” для приватизації - на суму 2 035 459 тис крб.
Також при укладенні договору № 000505/30 від 29.03.1996 та акту № 297 приймання-передачі від 11.06.1996, незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, не увійшло до складу об’єктів, що приватизувались позивачем.
Отже, враховуючи те, що позивачем належним чином не доведено, що Акціонерне товариство закритого типу "Веста" набуло право власності на незавершене будівництвом кафе на 50 місць, що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу АТЗТ "Веста" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.11р. по справі № 11/399 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя Л.В. Жукова
Суддя
С.С. Коваленко