Судове рішення #15922968

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2011 року                                                             Справа №  5005/2638/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 07.04.2011 року:

 прокурора: Риженко О.В.- посвідчення №114 від 25.05.2011 року

 позивача: ОСОБА_1- предст., дов. №7/11-197  від 22.03.2011 року

 відповідача: ОСОБА_2.- предст., дов.№70/11 від 12.03.2011 року

                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Науково-виробничого комерційного об’єднання «Пульсар»(м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р. у справі  №5005/2638/2011

за позовом: прокурора Самарського району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: приватного підприємства «Науково-виробничого комерційного об’єднання «Пульсар»(м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2011 року (підписано 19.04.2011р.) з урахування уточнення позовних вимог від 28.03.2011р. у справі №5005/2638/2011 (суддя Єременко А.В.) задоволений позов прокурора Самарського району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до приватного підприємства «Науково-виробничого комерційного об’єднання «Пульсар»(м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 25.01.2006р., зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі 05.04.2006р. за №040610400399 шляхом викладення його в такій редакції: “п. 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".  З відповідача в доход Державного бюджету України стягнуто 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач –приватне підприємство «Науково-виробниче комерційне об’єднання «Пульсар»(м. Дніпропетровськ), подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011 року по справі №5005/2638/2011 та припинити провадження у справі. Посилаючись на ст. 140, ч.3 ст.143 Конституції України, ст. 80, ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України, ст. ст.1, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», скаржник вважає, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави. Оскільки підприємство не заперечувало проти внесення змін до договору (заява від 28.02.2011р. №58/11), відповідач вважає, що в даному випадку господарський суд повинен був припинити провадження у справі на підставі п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю спору.

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні підтримав доводи суду і вважає рішення таким, що прийнято на підставі повністю досліджених матеріалів справи.

Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) –позивач, відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду прийнято без порушення норм матеріального і процесуального права та у відповідності з вимогами чинного законодавства.  

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.40 14 червня 2011 року.

Вислухавши представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і приватним підприємством «Науково-виробниче комерційне об’єднання «Пульсар» (орендар) 25.01.2006 року був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Семафорна, 21-А (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:439:0026. Підставою для надання земельної ділянки в оренду стало рішення міської ради від 30.11.2005р. №208/31. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0334 га (пункти 1.1, 1.3, 2.1 договору).

25.01.2006р. договір був посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. і зареєстрований в реєстрі за №401. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі договір зареєстрований 05.04.2006р. за №040610400399.

Відповідно до п. 3.1 договір укладено на п’ять років.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Сторонами узгоджено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом (п.4.7 договору).

Відповідно до 3.4 договору укладення договору оренди на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення  та державної реєстрації у встановленому порядку, а згідно п.12.3 договору дія договору припиняється в разі... закінчення строку, на який його було укладено.

За пунктом 14.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, дія договору оренди закінчилася 05.04.2011 року і станом на день прийняття судового рішення (14.04.2011 року) зазначений договір втратив свою чинність.

На дані обставини місцевий господарський суд уваги не звернув, що призвело до прийняття неправомірного рішення, оскільки вносити зміни (у тому числі і в судовому порядку) можливо лише в діючі договори.

Закінчення строку дії договору до винесення рішення по справі є безумовною підставою відмови в позові про внесення змін в такий договір.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим застосування в даному випадку п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за яким припиняється провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Наявність листа відповідача, за яким ним була надана згода на внесення змін до договору, не може бути підставою припинення провадження у справі.

За Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду від 23.08.1994р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" (зі змінами і доповненнями), господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку господарського суду про обґрунтованість звернення прокурора з позовом в інтересах держави також не можуть бути підставою для скасування рішення виходячи з наступного. Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування). В контексті п. 2 ст. 121 Конституції України приписи п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України  треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.

Виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До  розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, прокурором обґрунтовано пред’явлено позов в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради як органу, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави, оскільки предмет спору зачіпає інтереси держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Науково-виробничого комерційного об’єднання «Пульсар»(м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2011 року у справі  №5005/2638/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49011 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 23928791) на користь приватного підприємства „Науково-виробниче комерційне об’єднання „Пульсар” (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 38, код ЄДРПОУ 21947034) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України.


Головуючий суддя:                                                                                                  О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                                          Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                    Р.М. Бахмат

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація