Справа № 2-340/11

ІРПІНСЬКИЙ  МІСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

   04 квітня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого судді                                                  Кашперська Т.  Ц.  

при секретарі                                                           Іваненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс», Іпотечний центр у м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»,  Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бучанське бюро технічної інвентаризації», про зобов’язання вчинити дії по виконанню умов кредитного договору щодо оформлення свідоцтва про право власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

Позивач в листопаді 2010 року звернулася до суду із позовом про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 2/3 частини квартири. В позові посилається на те, що з відповідачем вони перебували в  шлюбі з  04.10.2003 року, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.08.2009 року шлюб було розірвано; від спільного подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із нею і знаходиться на її утриманні, рішенням Ірпінського міського суду від 15.04.2009 року із відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини. Вказує, що в період шлюбу 20.12.2005 року в інтересах сім’ї між ОСОБА_2 та ЗАТ «Укржитлокомплекс»був укладений договір № 25 про інвестування в будівництво житла, за умовами якого інвестор приймає участь у інвестуванні будівництва об’єкта шляхом внесення грошових коштів, а після введення даного об’єкта в експлуатацію інвестор набуває права на отримання своєї частки відповідно до умов Договору. Крім того 26.12.2005 року між регіональним відділенням в Київській області Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім’єю в особі ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 31, згідно з умовами якого Фонд від імені держави надав позичальнику цільовий кредит для будівництва житла за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 94 539 грн. зі строком повернення 120 кварталів з дня укладення договору, в подальшому був укладений додатковий договір від 15.10.2007 року про надання кредиту у сумі 225 763 грн. строком повернення 120 кварталів з дати укладення кредитного договору;             08.10.2007 року був укладений додатковий договір про інвестування в будівництво житла від 20.12.2005 року № 25, відповідно до якого були змінені вартість будівництва квадратного метра квартири, вартість квартири, та продовжено термін введення будинку в експлуатацію до 1 кварталу 2008 року; 27.10.2009 року також був укладений додатковий договір до договору про інвестування в будівництво житла від 20.12.2005 року № 25, відповідно до якого внесенні зміни до договору про інвестування в будівництво житла, а саме п.3.1 викладено в наступній редакції «об’єкт інвестування –квартира № 213, загальною площею 73,78 м.кв., на 9 поверсі, за будівельною адресою: АДРЕСА_1». Вказує також на те, що на виконання умов договору в період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя та за рахунок коштів, одержаних подружжям на підставі Кредитного договору були сплачені кошти для будівництва спірної квартири у сумі 302190 грн. та вже після розірвання шлюбу 19.10.2009 року нею було сплачено остаточний внесок в будівництво в розмірі 7064 грн., таким чином сплачена повна вартість квартири 309 254,00 грн., зазначена у п.4.1 Додаткового Договору від 08.10.2007 року. На підставі Акту приймання-передачі від 27.10.2009 року, укладеного між директором ТОВ «Укржитлокомплекс» з однієї сторони та директором іпотечного центру Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»і ОСОБА_2 –з іншої сторони, квартира загальною площею 73,78 м.кв., вартістю 309 254 грн. була передана ОСОБА_2; на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 346-е було видане Свідоцтво № 10000868 від 09.12.2009 року про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яке являється підставою для оформлення права власності на цей об’єкт. Вважає, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить їй та відповідачу ОСОБА_2, при поділі квартири її частка має бути збільшена з врахуванням інтересів неповнолітньої дитини та має складати 2/3 її частини, а частка відповідача має складати відповідно 1/3 її частину.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просила визнати кв. АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на 2/3 частини кв. АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 визнати право власності на 1/3 частину вказаної  квартири; стягнути з ОСОБА_2 на її користь Ѕ частину витрат, понесених нею 19.10.2009 року на підставі квитанції № 9901/з46 в рахунок сплати остаточного внеску в будівництво житла в сумі 3532 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн., зобов’язати Іпотечний Центр у м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»внести зміни та доповнення до кредитної угоди № 31 від 26.12.2005 року щодо подальшого здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремої сплати кредиту у рівних частинах.

08.02.2011 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, де вказував на те, що в період шлюбу 20.12.2005 року в інтересах сім’ї між відповідачем та ЗАТ «Укржитлокомплекс»був укладений договір № 25 про інвестування в будівництво житла, за умовами якого інвестор приймає участь у інвестуванні будівництва об’єкта шляхом внесення грошових коштів, а після введення даного об’єкта в експлуатацію інвестор набуває права на отримання своєї частки відповідно до умов Договору. Вважає, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить їй та відповідачу ОСОБА_2, однак реалізувати свої права щодо володіння, розпорядження та поділу спільно нажитого майна подружжя вона не має можливості, оскільки до цього часу відповідачем не отримане свідоцтво про право власності на спірну квартиру. Вказує, що за умовами п. 4.2. Кредитного договору № 31 від 26.12.2005 року позичальник взяв на себе зобов’язання вчинити наступні дії: надати доручення представнику Фонду для подальшого оформлення свідоцтва про право власності на квартиру та довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації (витягу з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно); після подачі представником Фонду документів на оформлення Свідоцтва про право власності на квартиру, оплатити витрати пов’язані з виготовленням свідоцтва про право власності;  оплатити виготовлення та отримати довідку-харакеристику БТІ на квартиру; після отримання витягу з реєстру прав власників нерухомого майна (довідки-характеристики БТІ) укласти договір про іпотеку та договір страхування майна, що є предметом іпотеки згідно п. 3.3 Договору на користь Фонду. Вказує також на те, що свідоцтво № 10000868 «про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил», яке являється підставою для оформлення права власності на цей об’єкт, було видане ще у грудні 2009 року і у відповідача нема жодних перешкод для оформлення свідоцтва про право власності на квартиру.

В зв’язку із викладеним просила зобов’язати ОСОБА_2 вчинити дії щодо оформлення свідоцтва про право власності на квартиру № АДРЕСА_1, передбачені умовами п. 4.2. Кредитного договору № 31 від 26 грудня 2005 року.

В судове засідання позивач не з’явилася, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Третя особа Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс»в судове засідання не з’явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутності, посилалася на те, що між ТОВ «Укржитлокомплекс»та ОСОБА_2 був укладений договір № 25 про інвестування в будівництво житла від 20.12.2005 року; даний договір був виконаний його сторонами належним чином та в повному обсязі, квартира № 213 у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 була передана ТОВ «Укржитлокомплекс»ОСОБА_2 за актом приймання-передачі, на даний момент на балансі ТОВ «Укржитлокомплекс»не перебуває, будь-яких фінансових, майнових та іншого роду претензій сторони вищезгаданого договору одна до одної не мають. Просила розглядати справу на підставі наявних доказів відповідно до чинного законодавства, не зачіпаючи права та законні інтереси ТОВ «Укржитлокомплекс».

Третя особа Іпотечний центр у м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»в судове засідання не з’явилася, направила заперечення, вважаючи передчасними позовні вимоги про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 2/3 частини квартири; в подальшому не заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог про зобов’язання відповідача вчинити дії, про що направила письмову заяву, вказувала, що з боку відповідача пропущені всі розумні строки, необхідні для вчинення дій по реєстрації права власності, що є порушенням кредитного договору і може потягнути за собою дострокове розірвання кредитної угоди фондом.

Третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з’явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутності, посилаючись на те, що КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»є неналежною третьою особою, оскільки спір, який викладено в позові, стосується нерухомого майна, яке знаходиться в м. Буча і територіально підпадає під зону обслуговування КП КОР «Бучанське БТІ».

Третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бучанське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомляла. На підставі ст. 169 ЦПК України суд визнав за можливе розглядати справу у відсутності третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 04.10.2003 року, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.08.2009 року шлюб було розірвано.

В період шлюбу 20.12.2005 року в інтересах сім’ї між ОСОБА_2 та ЗАТ «Укржитлокомплекс»був укладений договір № 25 про інвестування в будівництво житла, за умовами якого інвестор приймає участь у інвестуванні будівництва об’єкта шляхом внесення грошових коштів, а після введення даного об’єкта в експлуатацію інвестор набуває права на отримання своєї частки відповідно до умов Договору. Крім того 26.12.2005 року між регіональним відділенням в Київській області Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім’єю в особі ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 31, згідно з умовами якого Фонд від імені держави надав позичальнику цільовий кредит для будівництва житла за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 94 539 грн. зі строком повернення 120 кварталів з дня укладення договору, в подальшому був укладений додатковий договір від 15.10.2007 року про надання кредиту у сумі 225 763 грн. строком повернення 120 кварталів з дати укладення кредитного договору; 08.10.2007 року був укладений додатковий договір про інвестування в будівництво житла від 20.12.2005 року № 25, відповідно до якого були змінені вартість будівництва квадратного метра квартири, вартість квартири, та продовжено термін введення будинку в експлуатацію до 1 кварталу 2008 року; 27.10.2009 року також був укладений додатковий договір до договору про інвестування в будівництво житла від 20.12.2005 року № 25, відповідно до якого внесенні зміни до договору про інвестування в будівництво житла, а саме п.3.1 викладено в наступній редакції «об’єкт інвестування –квартира № 213, загальною площею 73,78 м.кв., на 9 поверсі, за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про одруження, заочним рішенням № 2-1217/09 від 27.08.2009 року, договором про інвестування та додатковими договорами до нього, кредитним договором (а. с. 7, 8, 12 –16, 18 –25).

Судом також встановлено, що на виконання умов договору в період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя та за рахунок коштів, одержаних подружжям на підставі Кредитного договору були сплачені кошти для будівництва спірної квартири у сумі 302190 грн. та вже після розірвання шлюбу 19.10.2009 року позивачем було сплачено остаточний внесок в будівництво в розмірі 7064 грн., таким чином сплачена повна вартість квартири 309 254,00 грн., зазначена у п.4.1 Додаткового Договору від 08.10.2007 року.

На підставі Акту приймання-передачі від 27.10.2009 року, укладеного між директором ТОВ «Укржитлокомплекс» з однієї сторони та директором іпотечного центру Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»і ОСОБА_2 –з іншої сторони, квартира загальною площею 73,78 м.кв., вартістю 309 254 грн. була передана відповідачу ОСОБА_2

Крім того, на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 346-е, було видане свідоцтво № 10000868 від 09.12.2009 року про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яке являється підставою для оформлення права власності на цей об’єкт.

Наведені обставини підтверджуються довідкою № 145 від 16.03.2009 року, квитанцією, актом приймання-передачі квартири від 27.10.2009 року, свідоцтвом № 10000868 про відповідність забудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (а. с. 17, 26 –28).

Відповідно до ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до вимог ст. 63 СК України подружжя здійснює право спільної сумісної власності шляхом реалізації рівних прав володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Крім того, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов’язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як безспірно встановлено в судовому засіданні, позивач не має можливості реалізувати свої права щодо володіння, розпорядження та поділу спільно нажитого майна подружжя, оскільки відповідачем не отримане свідоцтво про право власності на спірну квартиру № АДРЕСА_1.

За умовами п. 4.2 Кредитного договору № 31 від 26.12.2005 року на відповідача були покладені зобов’язання вчинити наступні дії по оформленню права власності на квартиру, зокрема надати доручення представнику Фонду для подальшого оформлення свідоцтва про право власності на квартиру та довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації (витягу з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно); після подачі представником Фонду документів на оформлення Свідоцтва про право власності на квартиру, оплатити витрати, пов’язані з виготовленням свідоцтва про право власності; оплатити виготовлення та отримати довідку-характеристику БТІ на квартиру; після отримання витягу з реєстру прав власників нерухомого майна (довідки-характеристики БТІ) укласти договір про іпотеку та договір страхування майна, що є предметом іпотеки згідно п. 3.3 Договору на користь Фонду (а. с. 18 –20). Крім того, відповідно до п. 6.1 Кредитного договору свідоцтво про право власності на житло видається позивальнику після укладення ними договору про іпотеку житла.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що свідоцтво № 10000868 про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що є підставою для оформлення права власності на цей об’єкт, було видане в грудні 2009 року, відповідач ухиляється від виконання зобов’язань в частині вчинення дій щодо оформлення свідоцтва про право власності на спірну квартиру, чим створює перешкоди в реалізації законних прав та обов’язків позивача на вказане майно, порушене право позивача підлягає захисту, відповідача ОСОБА_2  має бути зобов’язано вчинити дії щодо оформлення свідоцтва про право власності на квартиру № АДРЕСА_1, що передбачені умовами п. 4.2 Кредитного договору № 31 від 26 грудня 2005 року.

З огляду на викладене суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

Оскільки суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1820 грн.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 63, 65, 70 –71 СК України, ст. ст. 16, 368, 372, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 –215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс», Іпотечний центр у м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»,  Комунальне підприємство Київської обласної ради «Бучанське бюро технічної інвентаризації», про зобов’язання вчинити дії по виконанню умов кредитного договору щодо оформлення свідоцтва про право власності на квартиру задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 вчинити дії щодо оформлення свідоцтва про право власності на квартиру № АДРЕСА_1, передбачені умовами п. 4.2 Кредитного договору № 31 від 26 грудня 2005 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1820 грн.

Копію рішення направити сторонам та третім особам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Т. Ц. Кашперська