ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-1714/11

16.03.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

16 березня 2011 року о 14 годині 00 хвилин суддя Центрального районного суду                      м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Кучеренко Н.В., розглянувши адміністратвину справу за позовом   ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 31.07.2010 року та у подальшому,

                                                             ВСТАНОВИВ:    

            31.01.2011 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 31.07.2010 року та у подальшому.

           Відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, справа розглядається у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

            Відповідач у встановлений КАС України строк не надав заперечення проти позову.  

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

           Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ОСОБА_2 1938 року народження, що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, і є особою, яка віднесена до категорії дітей війни.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У позовній заяві позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь державну соціальну допомогу, зазначаючи конкретний її розмір.

             Суд в цій частині позовні вимоги задовольняє частково, і зобов’язує відповідача нарахувати і виплатити допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у порядку, передбаченому статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. У задоволенні позову у частині виплати у визначеному розмірі - суд відмовляє, оскільки відповідачем ці виплати нараховані не були, а суд не може перебрати на себе функції здійснення нарахувань до пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.                      

           З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачувалась допомога як дитині війни, проте у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: нарахуванню та виплаті підлягає щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 31.07.2010 р. по 16.03.2011 року, з вирахуванням виплаченої відповідачем за цей час позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

            Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача у подальшому виплачувати вказану допомогу, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є заявленими на майбутнє. У суду немає підстав вважати, що і в подальшому права позивача будуть порушуватися.

Суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача неправомірною, у зв’язку з чим, у цій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати суд розподіляє у порядку ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 7, 9, 94, 104, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 31.07.2010 року та у подальшому  - задовольнити частково.

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2  недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 31.07.2010р. по 16.03.2011 року, з урахуванням вже виплачених сум за цей період.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  витрати зі сплати судового збору у розмірі 01,70 гривень.

            В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.            

          Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим зобов’язане виконати постанову негайно.

            Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

    Суддя