ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-3747/11

24.05.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

24 травня 2011 року, о 09 годині 50 хвилин, суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Деменок С.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, нарахування та стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 18.10.2010 року, зобов’язання відповідача у подальшому проводити виплату зазначеної соціальної допомоги,

                             ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язати провести нарахування та виплату не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги по 31.03.2011р., зобов’язати відповідача довічно проводити виплату зазначеної соціальної допомоги.

   Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус «дитини війни» та згідно із положенням Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач зазначені виплати здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

 Відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, справа розглядається у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

   Відповідач у встановлений КАС України строк не надав заперечення проти позову.  

   Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2  задоволенню не підлягають з наступних підстав:

   Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195 – IV дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

  Судом, встановлено, що ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

   Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Однак, як вбачається з особового рахунку позивача ОСОБА_2 (а.с.3), він вже отримує соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 220 грн. 20 коп., яка буде нараховуватися йому довічно.

   Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 вже отримує надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підстав для задоволення його позову не має.

   На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 8, 9, 70-72, 86, 99, 183-2 КАС України, суд

                                                        ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною, нарахування та стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 18.10.2010 року, зобов’язання відповідача у подальшому проводити виплату зазначеної соціальної допомоги – відмовити повністю.

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови

    Суддя