Справа № 2-а-1881/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

03 червня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

                    головуючого                              - судді Шевченка В.В.

                    при секретарі                     - Кримковій Н.В.

                    за участю позивача                    - ОСОБА_1

                    відповідача                              - Усеінова С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при ГУ МВС України в АР Крим, інспектора групи розшуку  відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Усеінова Сулеймана Едемовича про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 20 травня 2011 року,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АК №416408 від 20 травня 2011 року. Позовні вимоги мотивує тим, що зазначеною постановою до нього незаконно, на його думку, було застосоване адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень. Зазначена постанова була вмотивована тим, що позивач в порушення п.15.10 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року з наступними змінами, здійснив стоянку свого транспортного засобу ближче ніж 5 метрів від контейнерів для збирання побутових відходів. В своїх усних поясненнях, наданих працівникам Державтоінспекції, позивач посилався на те, що ним фактично була здійснена зупинка транспортного засобу біля місця своєї роботи для розвантаження вантажу, що не суперечить вимогам Правил дорожнього руху. В позовній заяві позивач зазначає, який саме вантаж йому необхідно було розвантажити з автомобілю, а саме швейну машинку та інші матеріали, які необхідні йому для зайняття підприємницькою діяльністю. Позивач вважає, що працівники Державтоінспекції при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надали його поясненням належної правової оцінки, що свідчить про необґрунтованість винесеної постанови. Також, на думку позивача, складання протоколу та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення однією і тією самою посадовою особою порушує приписи ст.ст. 257, 277 КУпАП, та є перешкодою об’єктивного розгляду справи. Крім того, вважає, що зазначена обставина позбавила його права давати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. На підставі викладеного, позивач вважає, що є підстави для задоволення заявленого ним позову.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений ним позов, посилаючись на викладені в ньому обставини. Також пояснив, що 20 травня 2011 року він приїхав на своєму транспортному засобу до місця своєї роботи. Він не заперечував, що транспортний засіб ним був зупинений біля приміщення, тому що йому необхідно було розвантажити швейну машинку та інші предмети, які необхідні йому для роботи. При цьому пояснив, що він займається ремонтом взуття. Розвантажити вантаж йому повинен був допомогти його друг Бахтіяр, на якого він чекав. Через деякий час до нього підійшли працівники Державтоінспекції, які сказали йому, що ним порушений п.15.10 «е» Правил дорожнього руху, так як він здійснив стоянку свого транспортного засобу ближче ніж 5 метрів від контейнерів для збирання побутових відходів. Позивач пояснив працівникам ДАІ причину зупинки свого транспортного засобу саме в цьому місці, однак побачивши, що вони не надавали належної оцінки його поясненням він хотів від’їхати, проте йому заборонили це зробити. Потім інспектор ДАІ Усеінов С.Е. склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень. Також позивач зазначає, що працівниками ДАІ в порушення вимог законодавства йому не була вручена копія протоколу про адміністративне правопорушення, складена у відношенні нього.

          Відповідач - інспектор групи розшуку відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Усеінов С.Е. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 20 травня  2011 року під час патрулювання території смт. Совєтський ним був встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що позивач здійснив стоянку свого транспортного засобу ближче 5 метрів від контейнерів для збирання побутових відходів. Факт вчинення правопорушення був зафіксований за допомогою відеозапису. Під час розгляду справи ним були повністю вивчені обставини вчинення правопорушення та матеріали справи про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду була винесена постанова серії АК №416408 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 гривень. Відповідач зазначає, що вина позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема відеозаписом, наявним у матеріалах справи, у зв’язку з чим на його думку підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

          Представник відповідача Управління Державної автомобільної інспекції при ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з’явився, про час і дату його проведення був сповіщений належним чином. При цьому, надіслав на адресу суду заперечення проти позову, з яких вбачається, що 20 травня 2011 року о 08 годині 00 хвилин інспектором ВДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ Головного Управління Усеіновим С.Е. на виконання ст.ст. 254,255 КУпАП був складений протокол серії АК1 №201320 про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_1 в смт.Совєтський на вул.О.Матросова, у парковій зоні здійснив стоянку транспортного засобу Ford номерний знак НОМЕР_1 ближче 5 (п’яти) метрів від контейнерів для збирання побутових відходів, чим порушив пункт 15.10 «е» Правил дорожнього руху України. Відповідно до положень ст.ст. 283,285 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення інспектором Усеіновим С.Е. була винесена постанова серії АК №416408, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді 306 гривень, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Також зазначає, що посилання позивача, на те, що він здійснив зупинку для розвантаження вантажу, зроблені з метою ввести суд в оману та з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. За таких обставин представник відповідача вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

          Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

          Статтею 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим  Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2011 року інспектор групи розшуку відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Усеінов С.Е. склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АК1 №201320.

З зазначеного протоколу вбачається, що позивач 20 травня 2011 року о 08 годині 00 хвилин в смт. Совєтський АР Крим на вул. О.Матросова у парковій зоні в порушення пункту 15.10 «е» Правил дорожнього руху України здійснив зупинку-стоянку транспортного засобу Ford Transit 260S номерний знак НОМЕР_1 ближче 5 (п’яти) метрів від контейнерів для збирання побутових відходів. Позивач винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, був ознайомлений з протоколом, підписав його власноручно, щодо суті порушення написав у протоколі, що ним була здійснена зупинка біля місця його роботи для розвантаження матеріалів для роботи (а. с. 13).

20 травня 2011 року інспектором групи розшуку відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенантом міліції Усеіновим Сулейманом Едемовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №416408 про застосування до позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 306,00 гривень. Копія постанови вручена позивачу 20 травня 2011 року під розписку, що підтверджується особистим підписом позивача на бланку постанови (а. с. 14).

Відповідно до пункту 15.10 «е» Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) стоянка забороняється ближче 5 метрів від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

Адміністративна відповідальність відповідно до частини першої статті 122 КУпАП наступає у разі порушення водіями транспортних засобів правил стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи, суть адміністративного правопорушення, зафіксованого у адміністративному протоколі, полягає у здійснення стоянки ближче 5 метрів від контейнерів для збирання побутових відходів.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин  кожної  справи,  вирішення  її в точній відповідності з законом.

Так, Правила дорожнього руху розмежують поняття термінів зупинка транспортного засобу та його стоянка, а саме встановлюючи, що зупинка – це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо), а стоянка – це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного  правопорушення є докази.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного  законом  порядку.

Згідно з пунктом 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України  №77 від 26 лютого 2009 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390 на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам  законодавства.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що в підтвердження вчинення позивачем правопорушення інспектор групи розшуку ДАІ Усеінов С.Е. зібрав наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АК1 №201320 від 20 травня 2011 року, відеозапис та рапорт.

Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення  складається  протокол.

По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак не означає, що наявність протоколу є достатньою підставою для  притягнення  особи до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, т. і.).

До адміністративного протоколу працівником Державтоінспекції в якості доказу доданий відеозапис, на якому зафіксоване спірне правопорушення.

Зазначений відеозапис, зроблений 20 травня 2011 року інспектором групи розшуку відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим лейтенантом міліції Усеіновим С.Е. не спростовує доводів позивача про те, що ним була здійсненна саме зупинка. Так, на ньому зафіксований транспортний засіб позивача, який знаходиться біля його робочого місця (ларька), у ларькі знаходиться позивач. Якихось переконливих даних, які б свідчили, що позивач здійснив саме стоянку на цьому записі не зафіксовано.

Крім того, суд не може розцінювати відеозапис як допустимий доказ, оскільки відповідачем в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме технічним засобом робилося фіксування та не надано суду жодних доказів того, що цей технічний запис передбачений Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України за №33 від 01 березня 2010 року. Проте зі змісту статті 251 КУпАП слідує, що відеозапис відносять до доказів в справі про адміністративне правопорушення у тому разі, якщо відеозаписуючий технічний засіб використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зі змісту пункту 15.10 «е» Правил дорожнього руху вбачається, що стоянка транспортних засобів забороняється ближче 5 метрів від контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про відходи» №187/98 від 05 березня 1998 року згоду на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю надають органи місцевого самоврядування. Так, зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення). Таким чином, для встановлення факту вчинення позивачем правопорушення працівником Державтоінспекції необхідно було встановити факт наявності дозволу (рішення органу місцевого самоврядування його розпорядження, тощо) на розміщення контейнерів для збирання побутових відходів саме в місті вчинення правопорушення та їх відповідність вимогам законодавства, оскільки тільки при наявності зазначених фактів можна було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

У судовому засіданні відповідач Усеінов С.Е. не зміг довести суду, що розміщення контейнерів для збирання побутових відходів саме в місті, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення, законне та відповідає вимогам законодавства.

Рапорт, як доказ вчинення позивачем правопорушення, на який є посилання в адміністративному  протоколі, також не приймається до уваги, оскільки лише формально підтверджує факт виявлення та документування інспектором ДАІ адміністративного правопорушення 20 травня 2011 року та не містить фактичних даних, якими доводиться правомірність дій інспектора ДАІ по притягненню позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд виходить з того, що позивачем надано суду достатньо доказів того, що він дійсно здійснив зупинку свого транспортного засобу біля місця своєї роботи, про що свідчать: надані ним свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та свідоцтво про сплату єдиного податку, з якого вбачається, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність у смт.Совєтський по вул. О.Матросова, у районі парку, тобто в місці, де складався протокол про адміністративне правопорушення та виносилася постанова; його пояснення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, як було встановлено у судовому засіданні з пояснень сторін і відеозапису, зупинка транспортного засобу позивачем була здійснена таким чином, що у разі необхідності розвантаження контейнерів під’їзд до них спеціального транспортного засобу не обмежувався яким-небудь чином. Також з відеозапису вбачається, що позивачем була здійснена зупинка транспортного засобу не на шляху руху спеціального транспортного засобу, а з іншого боку від контейнерів для збирання побутових відходів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Належної оцінки вказаного доказу при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ не надано, що є порушенням вимог статті 252 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Інші належні та допустимі докази в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не надані.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, є недоведеним.

За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень і про скасування рішення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, виходячи з принципу повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просив, враховуючи положення статті 11 КАС України, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на оскарження в суді рішень органів державної влади, посадових і службових осіб, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК №416408 від 20 травня 2011 року про накладення  адміністративного стягнення на ОСОБА_1 згідно з ч.1 ст.122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Крім того, суд вважає за необхідне повернути позивачеві сплачене ним при поданні адміністративного позову державне мито у розмірі 3 гривні 40 копійок, тому що положення статті 288 КУпАП передбачають звільнення особи, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита.

  Повний текст постанови складений відповідно до вимог ст. 160 КАС України 07 червня 2011 року.

 На підставі вищенаведеного, ст.55 Конституції України, ст.288 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 11, 69, 71, 94, 160 – 163, 167, 1712  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №416408 від 20 травня 2011 року, винесену інспектором групи розшуку  відділення ДАІ із забезпечення адміністративної території Совєтського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Усеіновим Сулейманом Едемовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306 (триста шість) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:                                      В.В.Шевченко