_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-2822/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          02.06.2011 року, Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Фірко Ю.В.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення боргу,

                                                       ВСТАНОВИВ:

    08 лютого 2011 року позивач звернувся до суду  з названим позовом та просив постановити рішення,  відповідно до якого стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 борг у сумі 25 000 доларів США, 5175 доларів США –відсотки за користування грошима, 1997,25 –3% річних, 8 798,37 доларів США –інфляційних збитків.

    27 квітня 2011 року позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив ухвалити рішення відповідно до якого також стягнути з ОСОБА_2 суму грошових коштів еквівалентну 56 400 доларів США, яку було отримано на будівництво житлового будинку за адресою м. Савіньойн , вул. Окружна, б.23.

   Позивач свої вимоги мотивував тим, що   відповідно до договору позики  укладеного 27.03.2007 року відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3  отримали від позивача у борг грошові кошти у розмірі 25000 доларів США  для будівництва житлового будинку у м.  Совіньйон, вул. Окружна, б.23 та зобов`язались повернути  вказані грошові кошти до 31.12.2007 року. У вказаний строк грошові кошти не були повернуті позивачу, що є порушенням умов договору. Крім того, відповідно до п. 3 договору позики передбачено нарахування процентів у розмірі 27,6 % річних, які відповідачі повинні виплачувати щомісяця, однак зазначені вимоги договору також не виконані.

 Крім того, 26 березня 2007 року  між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала від ОСОБА_1 грошові кошти еквівалент 23 000 доларів США, на підтвердження отримання вказаної грошової суми  було складено акт прийому передачі грошових коштів від 26.03.2007 року, який підписано сторонами.  

 З часом  відповідачу знадобились кошти на придбання металу для продовження будівництва будинку, за адресою м. Савіньон, вул. Окружна, 32, у зв`язку з чим позивач позичів їй ще 5000 доларів США, про що ОСОБА_2 була складена розписка про отримання коштів у розмірі 5000 доларів США, строк повернення обумовлений до 20 березня 2008 року.

            17 травня 2008 року відповідач отримала від позивача у борг 10000 доларів США строком повернення 15 вересня 2008 року, для будівництва домобудівлі.

29 травня 2008 року позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти під розписку у розмірі 1500 доларів США, строком до  20 червня 2008 року.

            01 жовтня 2008 року була складана розписка про отримання ОСОБА_2 грошових коштів еквівалентних 10 000 доларів США, строком повернення 31.12.2008 року, про що також був складений акт  прийому передачі грошових коштів.

01 листопада 2008 року ОСОБА_2 отримала від свого батька  в борг грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, строком повернення до 31 грудня 2008 року, про що був складений акт прийому передачі грошових коштів 01.11.2008 року.

25.07.2009 року позивач знову позичів відповідачці грошові кошти у розмірі 650 доларів США строком до 31.12.2009 року, про що був складений акт прийому-передачі грошових коштів.

22.11.2009 року ОСОБА_2 отримала у борг від позивача 250 доларів США, які зобов`язалась повернути до 01.05.2010 року.

  Позивач вказує що грошові кошти досі не повернуті, проценти відповідно не погашені, тому він звернувся до суду та просить стягнути з відповідачів суму боргу обумовлену законом та договорами.

            Позивач у судове засідання з`явився, повністю підтримав свої вимоги відповідно до позову та його уточнень, просив стягнути грошові кошти з відповідачів.

Відповідачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  у судове засідання не з`явились, про час та місце  судового засідання були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду від них до суду не надійшло.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, сповіщених про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як  надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

  Суд, вислухавши   позивача,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

     Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України, главою 71, параграфом 1 договір позики.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідно договору позики,  укладеного 27.03.2007 року, відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3  отримали від позивача у борг грошові кошти у розмірі 25000 доларів США  для будівництва житлового будинку у м.  Совіньйон, вул. Окружна, б.23 та зобов`язались повернути  грошові кошти  до 31.12.2007 року ( а.с.5).

 Факт отримання коштів також підтверджено підписаним актом передачі грошових коштів від 27.03.2007 року ( а.с. 6).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У вказаний строк грошові кошти не були повернуті позивачу, що є порушенням умов договору.

             Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію( сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

            Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язання сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, у вказаному договорі сторони погодили, що боржники повинні сплачувати відсотки за користування грошима у розмірі 2,3% на місяць від отриманої суми.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів суми основного боргу у розмірі 25 000 доларів та відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 2,3 % на місяць підлягають задоволенню та необхідно стягнути з відповідачів за вказаним договором суму основного боргу  - 25 000 дол. США та грошову суму у розмірі 25000*2,3% в міс.*41 місяць прострочки=23 575 доларів США у якості відсотків за користування грошима, так як грошові кошти не повернуті відповідачами до теперішнього часу, що разом складає 48 575 доларів США і за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=797,35грн.) еквівалентно 387 312,76 гривень.

Разом з тим, в частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції, на думку суду, слід відмовити, так як стягнення інфляції на грошові кошти в іноземній валюті чинним законодавством не перебачено. Також слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних, так як договором позики між сторонами був передбачений інший розмір відсотків.

 Крім того, 26 березня 2007 року  між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала від ОСОБА_1 грошові кошти еквівалент 23 000 доларів США (а.с.19), на підтвердження  отримання вказаної грошової суми  було складено акту прийому передачі грошових коштів від 26.03.2007 року, який підписано сторонами ( а.с.20).  

 З часом  відповідачу ОСОБА_2  знадобились кошти на придбання металу для продовження будівництва будинку, за адресою м. Совіньон, вул. Окружна, 32 про що 22.02.2008 року була складена розписка ОСОБА_2 про отримання коштів у розмірі 5000 доларів США, строк повернення обумовлений до 20 березня 2008 року ( а.с.21).

 17 травня 2008 року відповідач  ОСОБА_2 отримала від позивача у борг 10000 доларів США строком повернення 15 вересня 2008 року, для будівництва домобудівлі ( а.с.23).

29 травня 2008 року позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти під розписку у розмірі 1500 доларів США, строком до  20 червня 2008 року ( а.с.22).

01 жовтня 2008 року була складана розписка про отримання ОСОБА_2 грошових коштів еквівалентним 10 000 доларів США, строком повернення 31.12.2008 року( а.с.24) про що був складений акт  прийому передачі грошових коштів ( а.с.24, 25).

01 листопада 2008 року ОСОБА_2 отримала від свого батька  в борг грошові кошти у розмірі 6000 доларів США, строком повернення 31 грудня 2008 року. ( а.с.26), про що був складений акт прийому передачі грошових коштів 01.11.2008 року ( а.с.27).

Зазначених коштів відповідачу ОСОБА_2.В. не вистачало для закінчення будівництва свого будинку за адресою м. Совіньойн, вул. Окружна, 23 в результаті чого, відповідач  25.07.2009 року  знову позичіла у борг грошові кошти під розписку у розмірі 650 доларів США про що був складений акт прийому передачі грошових коштів  від 25.07.2009 року .

Останній раз ОСОБА_2 отримала кошти від батька  під розписку 22.11.2009 року у розмірі 250 доларів США,  строк повернення обумовлений 01 травня 2010 року ( а.с.29).

Жодне зобов’язання відповідачем ОСОБА_2 виконане не було,  тому позивач,   звертаючись до суду,  просив стягнути з відповідача борг за вказаними договорами позики у розмірі 56 400 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів =797,35 грн.) складає 449 705,4 гривень.

            Відповідно до норм ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні( позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження  укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов’язань відповідачами  була написані боргові розписки та договори.

Згідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути  позикодавцеві позику у строку та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пояснень представника позивача  свої зобов’язання за  договором  позивач виконав у повному обсязі, а саме  передав відповідачам гроші, а відповідачі зобов’язались повернути гроші  по першому зверненні позивача, однак свої зобов`язання не виконали, гроші не повертають, у судове засідання не з`являються, тобто від своїх зобов’язань ухиляються.

            Відповідно до ч.2 ст.. 11 ЦК України  підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

   Суд, дослідивши матеріали справі, вислухавши   позивача, доходить до висновку, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення заочного рішення про задоволення позову та стягнення солідарної заборгованості з відповідачів  ОСОБА_3, ОСОБА_2 за договором позики від 27.03.2007 року  у розмірі 48 575 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=797,35грн.) еквівалентно 387 312,76 гривень, а також стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу за договорами позики у розмірі 56 400 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів =797,35 грн.) складає 449 705,4 гривень.

Розподіляючи судові витрати між відповідачами, суд вважає необхідним стягнути судові витрати, пов’язані з подачею позову, таким чином:  з ОСОБА_2  - 1200 гривень державного мита та 80 гривень за ІТЗ та з ОСОБА_3 - 500 гривень –судовий збір та  40 гривень за ІТЗ.   

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.  7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223, 224,   ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 536,  527, 611, 612,  625, 1046, 1047,1049  ЦК України (16.01. 2003р),  суд -

Позовні вимоги   ОСОБА_1   -  задовольнити частково.

   Стягнути  солідарно з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, АДРЕСА_2 на користь  ОСОБА_1 м. Одеса, вул. Грецька , 23 заборгованість за договором позики від 27.03.2007 року  у розмірі 48 575 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=797,35грн.) еквівалентно 387 312,76 гривень.  

 Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики у розмірі 56 400 доларів США, що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів =797,35 грн.) складає 449 705,4 гривень.

             Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1200 гривень та витрати на ІТЗ у сумі –80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 500 гривень та витрати на ІТЗ – 40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :                                                          Куриленко О.  М.