СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ копія
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
|
08 червня 2006 року |
Справа № 2-6/8019-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Заплави Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 10 травня 2006 року у справі №2-6/8019-2006
за позовом Прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 58, Роздольне, АР Крим, 96200)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року у справі №2-6/8019-2006 (суддя Шкуро В.М.), позов прокурора Роздольненського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Роздольненської селищної ради до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої ділянки, задоволено.
Не погодившись з винесеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1просить дане рішення суду скасувати.
Судова колегія, розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, не вбачає підстав для її прийняття до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала недостатніми підстави для прийняття апеляційної скарги до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду, у зв'язку з тим, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження та не додано до апеляційної скарги клопотання про відновлення пропущеного строку.
Згідно до пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції документів, які підтверджують сплату державного мита, встановлених у порядку і розмір, передбачених статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 "Про державне мито", але, апелянтом надано у додаток до апеляційної скарги оригінал платіжного доручення №22 від 25 травня 2006 року, у якому зазначена сума на апеляційне оскарження - 4,25 грн. Тоді як, мінімальна сума сплати державного мита на апеляційне оскарження, повинна складати (0,5 %) від позовних вимог - 51,00 грн., або, якщо, позовні вимоги мають немайновий характер, як у даному спорі - 42,50 грн.
Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати державного мита. Тому, вищезаначена квитанція не може бути доказом стороною сплати державного мита.
Крім того, апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні (оригінали квитанцій) чи завірені належним чином копії. Тоді, як статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Після усунення обставин, зазначених у пункті 2, 3 та 4 частини 1 статті 97, частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку.
Керуючись пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року у справі № 2-6/8019-2006 та додані до неї матеріали.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис І.В. Антонова
підпис Л.М. Заплава
З оригіналом згідно
головуючий суддя Котлярова О.Л.