дата документу :          

Справа № 1-34 /2011 р.

В И Р О К

Іменем України

03 червня 2011 року                                                                                      м.Бориспіль          Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді          –Журавського В.В.

при секретарі                     –Хутінаєвій О.Ю.

за участю прокурора          –Рифи Н.В.

захисника                  –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 05.11.2004 року Бориспільським районним судом Київської області за ст.187 ч.2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та 09.11.2009 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ст.309 ч.1, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки у скоєнні злочину, передбаченого  ч.3 ст.186 КК України,-

                                               встановив:

22.11.2009 року, близько 1 години, ОСОБА_2, перебуваючи поблизу гаражного приміщення по вул. Суворова 17 в м. Борисполі, Київської області, домовився з ОСОБА_3, який за скоєння даного злочину засуджений Бориспільським міськрайонним судом на таємне викрадення чужого майна з території СТО, що розміщена по вул. Сєрова 41 в м. Борисполі, Київської області на що останній погодився і таким чином вступив у злочинну змову з ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний намір, 22.11.2009 року, близько 4 години, ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 приїхали до вул. Сєрова 41 в м. Борисполі. Перебуваючи поблизу території СТО ОСОБА_2 розподілив з ОСОБА_3 злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_2, повинен був діставати з території СТО шини та передавати їх ОСОБА_3, який в свою чергу буде складати їх до багажника автомобіля.

Після цього ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до паркану СТО де почав діставати з території СТО шини до автомобілів, які потім передавав ОСОБА_3, який в свою чергу, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 складав їх до багажника автомобіля.

Викравши в такий спосіб 29 шин до автомобілів, загальною вартістю 2900 грн. з території СТО, ОСОБА_2 сів до автомобіля Деу-Нексія під керуванням ОСОБА_3, після чого вони відвезли дані шини до гаражного приміщення по вул. Суворова 17 в м. Борисполі Київської області.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1  повернулися до СТО, що по вул. Сєрова 41 в м. Борисполі Київської області. Перебуваючи поблизу території СТО ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до паркану, що огороджує територію СТО, звідки дістав шину до автомобіля, вартістю 100 грн., яку передав ОСОБА_3, який в свою чергу помістив її до багажника автомобіля.

Після цього, виявивши, що ворота СТО відчинені, ОСОБА_2, разом з ОСОБА_3, шляхом вільного доступу проникли до території СТО, звідки скоїли крадіжку двигуна до автомобіля АУДІ А6 вартістю 3000 грн., двигуна «Вихор»для човна вартістю 2800 грн., двигуна «Вихор»для човна вартістю 800 грн, які погрузили до автомобіля.

Після скоєння даної крадіжки з території СТО, що по вул. Сєрова 41 в м. Бориспіль, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були помічені потерпілим ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2 з місця події втік.

Втікаючи на автомобілі з території СТО ОСОБА_3 підібрав на дорозі втікаючого ОСОБА_2, з яким прибув до гаража по вул. Суворова 17 в м. Бориспіль Київської області, де вони розвантажили викрадене майно.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині, передбаченому ч.3 ст.186 КК України не визнав, а визнав вину у скоєнні таємного викрадення чужого майна в групі осіб, що завдала значної шкоди потерпілому, тобто в злочині, передбаченому ч.3 ст.185 КК України.

Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_2 пояснив, що 22.11.2009 року біля кафе він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який був на автомобілі. Той запропонував йому покататись та заїхати на СТО, що на вулиці Сєрова 41 та подивитисьтам автомобільні шини, які можна було вкрасти.

Він погодився і сів в автомобіль. Коли вони під»їхали до СТО то він став через паркан діставати шини, а ОСОБА_3 грузив їх в автомобіль. Загрузивши машину шинами вони відвезли їх до гаражу і ви грузили.

ОСОБА_3 запропонував знову з»їздити на СТО, щоб ще щось вкрасти. Вони знову під»їхали до СТО де взяли шину, два двигуни до моторного човна і двигун до автомобіля. Після погрузки речей в автомобіль з території СТО вибіг якийсь чоловік і став кричати. Він втік, а по дорозі його на автомобілі наздогнав ОСОБА_3 і він сів до нього в автомобіль. В гаражі вони розгрузили викрадене.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показами потерпілого, ОСОБА_4 про те, що 22.11.2009 року близько 4 год. ЗО хв. він приїхав на територію СТО для того, щоб забрати евакуатор, коли почув шум металу на території СТО. Коли він вийшов з приміщення СТО то побачив, як біля автомобіля двоє хлопців щось завантажили в автомобіль. Вони стали втікати від нього.  О.О. В цей час він підійшов до одного з хлопців та схопив його за куртку, але останній викрутився та почав тікати при цього оббігаючи автомобіль та сідаючи до водійського сидіння. Він схопив його за куртку та почав тримати, а хлопець, як в послідуючому він дізнався, що це був ОСОБА_3, намагаючись зачинити двері вдарив його по пальцям та зламав йому палець.

Коли він оглянув територію СТО то виявив, що викрадені ЗО покришок до автомобілів, мотор до автомобіля «ОСОБА_5 А6», два мотори «Вихор»для човна. Через деякий час в грудні місяці 2009 року від свого співробітника він дізнався, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 привезли до території СТО викрадені речі.

-показами свідка ОСОБА_5 про те, що 22.11.2008 року під час того як він разом з ОСОБА_6, перебували поблизу магазину «Альона», що в м. Борисполі Київської області до них на автомобілі під»їхали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які попросили в них допомоги. Коли останні погодилится на їх пропозицію то сіли до автомобіля та поїхали до СТО, що по вул. Сєрова 41 в м. Борисполі. Коли вони з автомобіля то побачили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стоять поблизу воріт та намагаються їх відчинити. В цей час вони розвернулися та пішли додому.

-аналогічними показами свідка ОСОБА_6

-показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що в грудні місяці 2008 року коли він перебував на роботі на території СТО до СТО приїхав автомобіль «Део нексія»з якого вийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які підійшовши до багажника автомобіля почали діставати з нього мотор до автомобіля «Ауді Аб»та два мотори «Вихор»для човна та 3 покришки які залишили поблизу території СТО після чого поїхали геть.

-показами свідка ОСОБА_8 про те, що 22.11.2008 року близько 05 години до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4, який повідомив, що з території СТО вчинено крадіжку та що під час того як він наздоганяв одного з нападників останній вдарив його по пальцям дверима авт0мобіля під час чого зламав йому палець.

-протоколом впізнання по фото під час якого ОСОБА_4  на фото, серед інших осіб впізнав ОСОБА_2, як особу яка скоїла крадіжку його майна.

-протоколом впізнання по фото під час якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2, як особу, яка повертала викрадені речі.

-проколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час якої ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_2, як на особу, яка разом з ОСОБА_3 скоїла крадіжку його майна.

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час якої останні підтвепдили свої покази.

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 під час якої останні підтвердили свої покази.

-висновком судово-медичного експерта №22 Ід від 25.12.2009 року згідно якого виявлені у ОСОБА_4 малось тілесне ушкодження у вигляді перелому проксимальної фаланги 1У пальця лівої кисті яке могло утворитися в сток та за обставин, на які вказано в постанові (в тому числі «в результаті удару металевого предмету (дверей автомобіля»), за своїм характером тягне тривалий розлад здоров»я,-на строк понад 21 день,-і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

-протоколом виїмкив якому зафіксовано вилучення двигуна до автомобіля «ОСОБА_5 А6»та два двигуни до човна.

-протоколом огляду речових доказів.

-протоколом огляду місця події від 22.11.2009 року в якому зафіксована обстановка на території СТО, що по вул. Сєрова 41 в м. Борисполі Київської області після крадіжки.

Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище.

Натомість в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, що завдала значної шкоди потерпілому, а тому суд кваліфікує його умисні дії за вказаною статтею.

Обгрунтовуючи дану кваліфікацію дій підсудного суд виходить з Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року в якій зазначено, що розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для потерпілого. Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 погрузили викрадене в автомобіль, тобто мали реальну можливість розпорядитись викраденим на свій розсуд. Таким чином основною відмінністю крадіжки від грабежу є таємність при якій скоюється крадіжка і відкритість викрадення для інших осіб. Потерпілий ОСОБА_4 факту викрадення майна і хто його викрадав - не бачив, а тому дії ОСОБА_2 повинні кваліфікуватись, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка).

Обираючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується посередньо, вчинив новий злочин в період іспитового строку, не працює.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудному суд відносить сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди, а тому враховуючи всі вищевикладені обставини суд вважає, що міра покарання йому повинна бути обрана відповідно до тяжкості вчиненого ним злочину і його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства так як він вчинив злочин в період іспитового строку.

       Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 суд залишає без розгляду, оскільки у відповідності до ст. 297 КПК України цивільний позов не оголошений цивільним позивачем на початку судового слідства, але це не позбавляє його можливості заявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

       На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд –

засудив:

         ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,  і призначити йому покарання –3(три) роки позбавлення волі.

         У відповідності до ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 09.11.2009 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання –4 (чотири) роки позбавлення волі.

         Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання 21.10.2010 року.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу –тримання під вартою залишити без змін та утримувати його в Київському СІЗО №13 ДДВП України в Київській області.

Цивільний позов по справі, заявлений потерпілим ОСОБА_4 –залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою на протязі 15 діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя                          підпис           ОСОБА_9