Справа №1-33/11   

В И Р О К

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                         26 травня 2011 року   

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді  Хвіц Г.Й.                                                   

за участю секретаря  Мисюка П.З.

прокурора Веніславського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

 14 квітня 2011 року приблизно о 06.00 год. ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з території відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Срібниця» (далі – ВСАТ «Срібниця»), що в с.Соловичі Турійського району Волинської області, таємно викрав належний товариству металобрухт у виді частин секцій металевої огорожі, загальною вагою 283 кг, вартістю 1.70 грн. за 1 кг, на загальну суму 481.10 грн., чим завдав ВСАТ «Срібниця» майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю й беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та суду показав, що дійсно 14 квітня 2011 року приблизно о 06.00 год. він приїхав кінною підводою до території  ВСАТ «Срібниця», що в с.Соловичі Турійського району Волинської області, звідки викрав належні даному товариству частини  металевих секцій огорожі, погрузив їх на кінну підводу та завіз до себе додому.  

У вчиненому ОСОБА_1 щиросердно розкаявся, просив суворо його не карати,   повністю відшкодував  ВСАТ «Срібниця» завдану шкоду.

Таким чином, наведені вище показання підсудного ОСОБА_1 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Тому, всесторонньо проаналізувавши матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і кваліфікує такі його дії як таємне викрадення чужого майна.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 злочин вчинив вперше, посередньо характеризується  за місцем проживання, є інвалідом ІІІ групи та має на утриманні  матір похилого віку.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1  в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, а саме у виді громадських робіт, оскільки на даний час він не має офіційного місця роботи, однак є працездатним.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності з п.5 ч.1 ст.81 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -  

З А С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Речові докази по справі, а саме:

- частини з секцій металевої огорожі, які є металобрухтом загальною вагою 283 кг, та знаходяться на зберіганні у голови правління ВСАТ «Срібниця» ОСОБА_2,  - залишити в користуванні даного товариства.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: