Справа №  2-1568/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          01.06.2011  року      Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді                                        Богінкевич  С.М.,

при секретарі:                                                  Маленевській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Магірус» про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 вересня 2009 року позивач з відповідачем було укладено договір про внесення внеску  члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно якого  на депозитний рахунок було внесено 7200 доларів США строком на 6 місяців та зобов’язався повернути дану суму вкладу та проценти, що становлять 25%.

Оскільки до цього часу прийняті на себе зобов’язання відповідач не виконав, тобто не повернув зазначену суму, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 8 000 доларів США, разом з нарахованими відсотками.  

Представники позивачки в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, однак під час судового засідання 01.06.2011 року до початку розгляду справи по суті представник відповідача залишив залу судового засідання без повідомлення поважних причин, тому суд з урахуванням положення ч.2,5 ст. 169 ЦПК України, ст. 224 ЦПК України та думки представника позивачки, вважає за можливе слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів долучених до матеріалів даної цивільної справи.

Вислухавши пояснення представників позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2009 року між кредитною спілкою «Магірус» та ОСОБА_1 було підписано договір № 12-09/09 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно вимог договору відповідач прийняв від позивача внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 7 200 доларів США, строком на 6 місяців, та зобов’язався повернути 30.03.2010 року дану суму вкладу та проценти, що становлять 25% річних.

Відповідно п.2.2.4 договору сума вкладу , яку спілка зобов’язується повернути вкладнику складає 8000 доларів США або сума в гривні, яка еквівалентна 8000 доларів США на момент закриття договору.

Судом встановлено, що 24 березня 2010 року позивачка звернулась з листом до відповідача щодо закінчення терміну дії договору та повернення їй суми коштів з урахуванням відсотків.

Також, 31.03.2010 року позивачка повторно звернулась з вимогою виплатити належні їй кошти.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач власних зобов’язань по поверненню позичених коштів вчасно не виконав, у зв’язку з чим заборгував основну суму внеску останній у розмірі 8 000 доларів США та відсотки, нараховані за фактичний час користування.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позику, а саме: позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно роз’яснень, зазначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2011 року 100 доларів США – 797,15 гривень. Враховуючи зазначене, загальна заборгованість на день ухвалення рішення за договором про внесення внеску становить 63 772 гривні (8 000 доларів США = 63 772 гривні).

В судовому засіданні встановлено, що в силу вищезазначених норм закону, відповідачі зобов’язані повернути основну суму позики разом з нарахованими відсотками у розмірі 3 відсотків річних. За підрахунками суду 3 відсотків річних від суми позики (63 772 гривень) за фактичний час користування кредитом (289 днів), з урахуванням 365 днів у році, складають 1 514 гривень 80 копійок.

Крім того, згідно вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

Відповідно до ст.. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»   пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань  або за затримку грошових надходжень на  рахунок  клієнта  банку  - одержувача грошових коштів,  яку нараховано та не сплачено на день  набрання  чинності  цим  Законом,  за  згодою  сторін  може   бути перерахована  за період дії терміну позовної давності,  але розмір її   не   повинен   перевищувати   подвійної   облікової    ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за  який нараховувалася пеня.

З урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені», затвердженої наказом ДПА України, за підрахунками суду з урахуванням розрахунків наданих представниками позивачки, сума пені за весь час прострочення зобов’язань становить 736 гривень 95 копійок.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що до позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляції за весь час прострочення то вони не підлягають задоволенню, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка була предметом позики, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції – це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов’язання у гривні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в сумі 809 гривень 34 копійки, а саме: судовий збір в сумі 689 гривень 34 копійки (а.с. 2) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень (а.с.1).

На підставі викладеного, ст.ст. 549, 551, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10,11, 79-89, 169, 209,212,214-215, 224,225,226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Магірус» про стягнення суми боргу – задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Магірус» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 12-09/09 про внесення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 63 772 (шістдесят три тисячі сімсот сімдесят дві) гривні, 3% річних у розмірі 1 514 (одна тисяча п’ятсот чотирнадцять) гривень 80 копійок, суму пені в розмірі 736 (сімсот тридцять шість) гривень 95 копійок, судові витрати в розмірі 809 (вісімсот дев’ять) гривень 34 копійки, а всього 66 833 (шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) гривні 09 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути  переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          СУДДЯ                                                                Богінкевич  С.  М.