Справа № 2-5947/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"06" червня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Герасименко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22.09.2001 року; в шлюбі мають малолітню дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.              

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сім"я сторін фактично розпалась, існує формально.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити; відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, своєю заявою від 30.05.2011 року просив справу розглядати за його відсутності, не заперечуючи проти розірвання шлюбу.       

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно ст.110,112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22.09.2001 року; в шлюбі мають малолітню дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір»ю – позивачкою ОСОБА_1 (а.с.4-5).

Як стверджує позивачка ОСОБА_1, сторони фактично шлюбно-сімейні стосунки не підтримують остаточно з червня 2010 року, з травня 2011 року вони фактично проживають окремо –в різних квартирах; раніше в сімґї мали місце непорозуміння з різних питань сімейного життя, що негативно впливало на психічний стан дитини, тощо.

Як вбачається з заяви відповідача ОСОБА_2 від 30.05.2011 року, він також просить розірвати шлюб з позивачкою.

Таким чином, сторони наполягають на розірванні шлюбу, стверджуючи, що поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім"ї є неможливими; дані обставини мають істотне значення для сторін і є підставою для розірвання шлюбу.   

          За встановлених обставин, суд вважає, що сім"я сторін фактично розпалась, існує формально і зберегти її неможливо, тому позов має бути задоволений.

          Як стверджує позивачка ОСОБА_1, після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживатиме разом з нею –позивачкою; будь-яких спірних питань майнового характеру, з аліментних обов»язків батьків між сторонами на даний час не виникає.

Відповідно до положень ст.113 СК України позивачкою ОСОБА_1 не заявлено вимоги щодо поновлення дошлюбного прізвища «ОСОБА_1».  

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.110 ч.1, 112, 114 ч.2 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 22.09.2001 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім»ї за №1245.  

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.   

Суддя:                                                                                Парамонов М.Л.