Справа № 2-775/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 травня 2011 року            Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:      головуючої:                                                                  судді  Гордієць Л.В..

                                         при секретарі -Олійник Ю.М.                                                                         

                з участю позивача, представника позивача –адвоката ОСОБА_1                                                     

розглянувши   у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом  ОСОБА_2 до Державного підприємства дослідне господарство “Агрофірма “Лосинівська”, Ніжинського району, Лосинівської селищної ради Ніжинського району про визнання права на земельну частку (пай).

                                           В С Т А Н О В И В:       

В позові до суду позивач зазначила, що 17.08.2008 року помер її син ОСОБА_3.

Вона,  як мати померлого є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину.

01.07.2009 року вона отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадкове майно, яке складається з житлового будинку №38 по вул.Л.Українки в смт.Лосинівка Ніжинського району.

Півтора роки тому в смт.Лосинівка почали видавати сертифікати на право на земельну частку (пай) колишнім членам ДПДГ “Агрофірма “Лосинівська”.

Вона почала з'ясовувати, чому  такий сертифікат не виписаний на ім'я ОСОБА_3, адже він мав право на його отримання, відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

Згідно з випискою з трудової книжки померлого ОСОБА_3 він працював в агрофірмі “Лосинівська” з 21.06.1982 по 14.03.1994 року, з 31.07.1995 по 25.12.1998 року і з 11.10.1999 по 18.08.2009 року і мав право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).

Як вказано в довідці виданій адміністрацією ДПДГ “Агрофірма “Лосинівська”, ОСОБА_3 “в списках на земельний пай пропущений помилково”.

Лосинівська селищна рада у довідці від 02.11.2010 року повідомила, що ОСОБА_3 до списку на розпаювання землі Агрофірма “Лосинівська” не включений і сертифіката на земельну частку (пай) не отримав.

Тобто відповідачі визнають, що ОСОБА_3 право на отримання сертифікату мав, але не отримав його помилково.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вважає, що вона, як спадкоємець за законом першої черги, що прийняв спадщину, має право вимагати від відповідачів визнання за собою права на земельну частку (пай),сертифікат на який помилково не був виписаний та виданий спадкоємцю –ОСОБА_3.

В позові до суду просила визнати за нею –ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину після померлого 17.08.2008 року ОСОБА_3, право на земельну частку (пай) колишнього сільськогосподарського дослідного колективного підприємства – Агрофірма “Лосинівська” Ніжинського району Чернігівської області.

Відповідачі по справі та третя особа на стороні відповідачів –Управління Держкомзему у Ніжинському районі надали до суду заяви про розгляд справи у відсутність їхнього представника та зазначили, що проти позову не заперечують.

Суд, вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у відповідності до ч.4 ст. 174 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову  суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Законними підставами для задоволення позову є Указ Президента України від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, який передбачає, що право на земельну частку (пай)  мають члени колективного сільськогосподарського підприємства.

Також законною підставою є ст. 1218 ЦК України, яка зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тому, визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що 17.08.2008 року помер син позивачки ОСОБА_3 Григорович.Вона, як єдиний спадкоємець за законом отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадкове майно, яке складається з житлового будинку №38 по вул.Л.Українки в смт. Лосинівка Ніжинського району.

Відповідно до виписки з трудової книжки померлого ОСОБА_3 він працював в агрофірмі “Лосинівська” з 21.06.1982 по 14.03.1994 року, з 31.07.1995 по 25.12.1998 року і з 11.10.1999 по 18.08.2009 року, тобто ОСОБА_3 перебував  членом Державного підприємства дослідне господарство “Агрофірма “Лосинівська”, Ніжинського району, а тому  мав право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).

Як вказано в довідці виданій адміністрацією ДПДГ “Агрофірма “Лосинівська”, ОСОБА_3  “в списках на земельний пай пропущений помилково”.

Лосинівська селищна рада у довідці від 02.11.2010 року повідомила, що ОСОБА_3 до списку на розпаювання землі Агрофірма “Лосинівська” не включений і сертифіката на земельну частку (пай) не отримав.

Керуючись ст.ст. 174, 213-215  ЦПК України, ст. 1218 ЦК України, Указом Президента України від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”,    суд,-

                                                  В И Р І Ш И В:   

Визнати за  ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину після померлого 17.08.2008 року ОСОБА_3, право на земельну частку (пай) колишнього сільськогосподарського дослідного колективного підприємства –Агрофірма “Лосинівська” Ніжинського району Чернігівської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області  через Ніжинський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: