Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа №  1-69/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10.06.2011

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Пархоменко П. І.

секретаряОСОБА_1  

за участі прокурораОСОБА_2  

   захисника                - адвоката ОСОБА_3,

потерпілих                   - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих      - адвоката ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача

ТОВ „Батуринське”                - ОСОБА_7,         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бахмачі справу по обвинуваченню         

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця      ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює слюсарем ТОВ „Батуринське”, раніше не судимий, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, -

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

                              в с т а н о в и в :

    18.12.2010 року в період з 18 до 19 години підсудний ОСОБА_8 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи за кермом автомобіля марки ВАЗ 21213, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить приватно-орендному підприємству „Присеймів’я”, на одній із доріг лісу, яка розташована поряд з вулицею Коропський шлях с. Матіївки, Бахмацького району, Чернігівської області, після розпиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_9 не помітив, як останній впав перед автомобілем, почав рухатися і здійснив наїзд на лежачого ОСОБА_9

     В результаті цього ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-черепно-мозкової травми із переломом лівої скроневої кістки, забоєм та набряком головного мозку, масивними крововиливами в м’які покрови голови зліва та рваної рани по передньобоковій поверхні лівого передпліччя в нижній третині. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер на місці події.

      Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що 18.12.2010 року близько 18-19 години разом із ОСОБА_9 розпивали вино в лісі поряд з вулицею Коропський шлях с. Матіївки, Бахмацького району, Чернігівської області та коли збиралися їхати до дому, то ОСОБА_8 сів за кермо, а ОСОБА_9 впав перед автомобілем, при цьому ОСОБА_8 вважаючи, що він піднявся і відійшов від автомобіля став намагатися рушити автомобілем, але не зміг, так як відчув якусь перешкоду перед автомобілем,  у зв’язку із чим почав рухатися вперед і назад. Так, як він не зміг поїхати, то вийшов подивитися, яка перешкода знаходиться перед автомобілем і побачив лежачого ОСОБА_10

       Підсудний цивільний позов визнав частково, зазначивши, що його сума є великою.

      Крім власного визнання вини підсудним у пред’явленому обвинуваченні в судовому засіданні обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом, стверджується доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, в тому числі і матеріалами досудового слідства.

    Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 був її чоловіком. Так, 18.12.2010 року близько 17 години 30 хвилин до їх додому заїхав підсудний і забрав її чоловіка ОСОБА_4, і коли їх не було тривалий час вона почала телефонувати чоловіку на мобільний телефон, але він не брав трубку, після чого вона зателефонувала ОСОБА_8, який відповів, що не знає де ОСОБА_4 Потім вона разом із сином ОСОБА_5 вирішили піти шукати ОСОБА_4 і пішли по сліду автомобіля. Так, на одній із доріг лісу побачили автомобіль „Нива”, який рухався вперед-назад та підбігши до автомобіля і відкривши пасажирські двері спитали ОСОБА_8 де ОСОБА_4, на що той відповів, що не знає, тоді вони почали ходити кругом автомобіля та шукати останнього, якого згодом знайшли під автомобілем і який вже був мертвим.

      Аналогічні свідчення в частині події та наслідків вона давала і в ході досудового слідства, що перевірено в судовому засіданні (а.с. 46).

Також, в судовому засіданні потерпіла просила не позбавляти підсудного волі, подала уточнення до цивільного позову в якому відмовилась від вимог пред’явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю „Батуринське” та зменшила розмір вимог до підсудного.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтвердив обставини вказані потерпілою       ОСОБА_4, дав аналогічні з нею пояснення.

Аналогічні свідчення в частині події та наслідків він давав і в ході досудового слідства, що перевірено в судовому засіданні (а.с.49).  

Потерпілий просив не позбавляти підсудного волі, подав уточнення до цивільного позову в якому відмовився від вимог пред’явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю „Батуринське” та зменшив розмір вимог до підсудного.

       Крім цього, обставини скоєного стверджуються такими доказами:

·          Заявою потерпілої ОСОБА_4, яка відображена в картці обліку інформації, яка надійшла по телефону (а.с.8), яка стали приводом для порушення кримінальної справи відповідно до ст. 94 КПК України;

·          Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди – лісово-грунтової дороги, яка виходить на             вул. Старий Коропський шлях від вул. Центральної в с. Матіївка, Бахмацького району, Чернігівської області (а.с. 9-19), протоколом огляду та перевірки транспортного засобу (а.с.20), протоколом огляду та затримання транспортного засобу (а.с.22) в яких відображені результати оглядів проведених відповідно до ст. 190 КПК України та під час яких було виявлено сліди злочину, з’ясовано обстановку злочину та інші обставини, які мають значення для справи.

·          ОСОБА_6 судово-медичного (токсилогічного) дослідження які були проведені відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України (а.с.25, 31), і якими підтверджується, що в крові та сечі, взятих у ОСОБА_8, виявлений етанол в концентрації: в крові -  2,7 г/л, в сечі – 3,2 г/л; в крові та сечі від трупа громадянина ОСОБА_9 виявлений етанол в концентрації: в крові – 3,4 г/л, в сечі – 3,3 г/л.

·          Висновком судово-медичної експертизи, яка була проведена відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України (а.с. 53) і якою підтверджується, що на тілі ОСОБА_9 маються тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-черепно-мозкової травми із переломом лівої скроневої кістки, забоєм та набряком головного мозку та масивними крововиливами в м’які покрови голови зліва і ці тілесні ушкодження привели до смерті і вони відносяться до тяжких. Ще мається рвана рана по передньобоковій поверхні лівого передпліччя в нижній третині, що по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не викликають короткочасний розлад здоров’я. Всі тілесні ушкодження спричиненні від дії тупих твердих предметів чи при ударі об такі і могли виникнути від дії колес автомобіля при неповному наїзді на лежачу людину. Ніяких характерних тілесних ушкоджень на тілі потерпілого, які б вказували, що він в момент наїзду автомобілем знаходився у вертикальному положенні не мається, але ймовірно, що першопочатковий удар на стоячу людину при первинному русі автомобіля був незначним, тому пошкодження і не виникли, коли вже потерпілий впав, то виник неповний наїзд колесами автомобіля в ділянку голови зліва та в ділянку лівого передпліччя, з буксуванням колес, тому він міг лежати на спині лівою стороною тіла. Час отримання тілесних ушкоджень співпадає з часом споєння ДТП.

Даний висновок експертизи суд визнає як доказ оскільки він науково обґрунтований і будь-яких сумнівів у правильності такого висновку суд не має.

·          Висновком судово медико-криміналістичної експертизи, яка була проведена відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України (а.с. 58-61) і якою підтверджується, що на досліджуваному одязі і взутті відмічаються пошкодження у вигляді: ділянок забруднення; ділянок забруднення з ділянками потертості тканини кутки на спинці з утворенням горизонтально розташованих складок і дрібних розривів, які утворилися при дії пошкоджуючої сили в загалом до низу; ділянок накладення речовин чорнуватого кольору по задній поверхні лівого рукава і низу спинки зліва куртки, внутрішньої поверхні капюшону, які при досліджені в інфрачервоних променях мають темний колір; ділянки забруднення і розриву низу задньої поверхні рукава; видимих ділянок люмінесценції (при досліджені в ультрафіолетових променях) слабкої і помірної виразності зеленувато-жовтого і коричнювато-жовтого кольорів в місцях забруднення на куртці і брюках; великих дефектів тканини з оплавленими краями по задній поверхні брюк зліва в області лівої сідниці, які утворилися від локальної дії високої температури. Пошкодження у вигляді потертості, розривів, ділянок забруднення могли утворитись при терті цих поверхонь одягу о дорожнє покриття. Пропалини тканини по задній поверхні брюк в області лівої сідниці утворились від локальної дії температури. Наявність видимих ділянок люмінесценції (при досліджені в ультрафіолетових променях) слабкої і помірної виразності зеленувато-жовтого і коричнювато-жовтого кольорів в місцях забруднення на куртці і брюках може свідчити про забруднення цих поверхонь часточками ПММ (паливо-мастильних матеріалів).

Даний висновок експертизи суд визнає як доказ оскільки він науково обґрунтований і будь-яких сумнівів у правильності такого висновку суд не має.

·          Висновком експертизи технічного стану, яка була проведена відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України (а.с. 70-77) і якою підтверджується, що система рульового керування та робочого гальма автомобіля „ВАЗ-21213”, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду знаходились в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли впливати на їх вихідні параметри.

Даний висновок експертизи суд визнає як доказ оскільки він науково обґрунтований і будь-яких сумнівів у правильності такого висновку суд не має.

·          Протоколом виїмки (а.с. 43) в якому відображені результати проведеної відповідно до ст. 178 КПК України виїмки верхнього одягу в який був одягнутий ОСОБА_9 в момент ДТП, що має значення для справи.

·          Речовими доказами: автомобілем марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, водійським посвідченням та талоном до нього, які видані на ім’я ОСОБА_8, свідоцтвом про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, чорною в’язаною чоловічою шапкою, бумажним пакетом ємністю 1 літр, з під вина „777”, спортивними брюками темно-сіруватого кольору, спортивними брюками синього кольору, светром, сірою кофтою, камуфляжною курткою та парою колош.

·          власним визнанням вини підсудними на досудовому слідстві (а.с. 26, 44, 84, 90).

Оцінюючи зазначені вище докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину підсудного, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Суд, всебічно, повно і об’єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, знаходить, що підсудний грубо порушив вимоги пунктів 2.9-а, та 10.1 Правил дорожнього руху України, причому порушення ним вимог Правил дорожнього руху України, стало причиною та умовою настання даної дорожньо–транспортної пригоди, у зв’язку з чим його дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного – його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійного місця роботи та проживання, позитивних характеристик за такими, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, вимог потерпілих про призначення суворого покарання, доходить висновку, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин та вважає, що виправлення підсудного можливе без відбуття покарання, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. У зв’язку зі звільненням ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 ку В.А. і додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Таке покарання має бути призначене виходячи з того, що він грубо порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до настання тяжких наслідків.  

Підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань суд не знаходить.

Позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки заподіяна моральна шкода сталася внаслідок протиправних дій ОСОБА_8, за наявності його вини, причинного зв’язку між протиправною поведінкою ОСОБА_8 та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілим, це сталося внаслідок скоєння ним злочину і відповідальність за це передбачена ст. ст. 23,1167 Цивільного Кодексу України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнали потерпілі, виходить із принципу справедливості та розумності, бере до уваги те, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, при цьому наявна безповоротна втрата для потерпілих близької людини, при цьому суд бере до уваги ставлення ОСОБА_8 до вчиненого діяння і вважає необхідним позовні вимоги задовольнити на суму 50 000 грн. 00 коп. (п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Суд вважає за можливе прийняти відмову потерпілих від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Батуринське”.

Підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 з засудженого 400 грн. 00 коп. (чотириста гривень 00 копійок) оплати праці адвоката.

Судові витрати по справі в розмірі 516 грн. 00 коп. (п’ятсот шістнадцять гривень 50 копійок) за проведення експертизи покладаються на засудженого відповідно до ст. 93 КПК України.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази: автомобіль марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання на штраф майданчик затриманих транспортних засобів Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області – повернути приватно-орендному підприємству „Присеймів’я”, як власнику; водійське посвідчення та талон до нього, які видані на ім’я ОСОБА_8 та зберігаються при матеріалах кримінальної справи – передати в Бахмацьке відділення РЕР підпорядкованого ВДАІ при УМВС України в Чернігівській області; свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, яке зберігається при матеріалах кримінальної справи – повернути приватно-орендному підприємству „Присеймів’я”; чорну в’язану чоловічу шапку, спортивні брюки темно-сіруватого кольору, спортивні брюки синього кольору, светр, сіру кофту, камуфляжну куртку та пару колош, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при  Бахмацькому РВ УМВС України в Чернігівській області – повернути ОСОБА_4; бумажний пакет ємністю 1 літр, з під вина „777”, який зберігається в камері зберігання речових доказів при  Бахмацькому РВ УМВС України в Чернігівській області – знищити.

              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

                                        з а с у д и в :

ОСОБА_8 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 50 000 грн. 00 коп. (п’ятдесят тисяч гривень 00 копійок) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 400 грн. 00 коп. (чотириста гривень 00 копійок) витрат на оплату праці адвоката.

Стягнути з ОСОБА_8 516 грн. 00 коп. (п’ятсот шістнадцять гривень 50 копійок) судових витрат на користь держави за проведення експертизи.

Закрити провадження по справі за цивільним позовом в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Батуринське”.

Мірою запобіжного заходу ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання на штраф майданчик затриманих транспортних засобів Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області – повернути приватно-орендному підприємству „Присеймів’я”, як власнику; водійське посвідчення та талон до нього, які видані на ім’я ОСОБА_8 та зберігаються при матеріалах кримінальної справи – передати в Бахмацьке відділення РЕР підпорядкованого ВДАІ при УМВС України в Чернігівській області; свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ-21213, державний номерний знак НОМЕР_1, яке зберігається при матеріалах кримінальної справи – повернути приватно-орендному підприємству „Присеймів’я”; чорну в’язану чоловічу шапку, спортивні брюки темно-сіруватого кольору, спортивні брюки синього кольору, светр, сіру кофту, камуфляжну куртку та пару колош, які зберігаються в камері зберігання речових доказів при  Бахмацькому РВ УМВС України в Чернігівській області – повернути ОСОБА_4; бумажний пакет ємністю 1 літр, з під вина „777”, який зберігається в камері зберігання речових доказів при  Бахмацькому РВ УМВС України в Чернігівській області – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.  

Суддя   ОСОБА_11