Справа № 2«а»-2776/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2009 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.
при секретарі Добринській Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про зобов’язання здійснення перерахунку пенсії з підвищенням на 30 %, -
встановив:
Позивач звернулася до суду зі вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 01.01.2006 року пенсії особам, що мають статус «Діти війни» повинні бути підвищені на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч вимогам ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не нараховує та не виплачує їй підвищення до пенсії у зазначеному розмірі. Вважає дії відповідача неправомірними, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів і зобов’язати нарахувати та стягнути на її користь недоплачену їй як «Дитині війни», щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року в сумі 4471, 20 грн.
У судове засідання позивач не зявилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто зазначені кошти повинні бути передбачені в Законі України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. У Державному бюджеті на 2007 р. та 2008 рік не передбачено видатків на нарахування 30 % надбавки для «Дітей війни», понад розміри встановлені законами України про державний бюджет на відповідний рік і тому до бюджету Пенсійного фонду кошти на виплату надбавки «дітям війни» перерахувати неможливо.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, враховуючи її вік, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсійного посвідчення, віднесена до категорії «Дитина війни».
За змістом ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дітям війни» пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно.
Дія ст. 6 вказаного Закону у 2007 році була зупинена п. 12 ст. 71 Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п. 12 ст. 71, яким було зупинено на 2007 рік дію ст. б ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році була зупинена пунктом 41 розділу II Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», зокрема, положення, яким було припинено на 2008 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи з вимог п. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Визначений ст. ст. 71, 72 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", бюджет Пенсійного фонду та джерела формування коштів Пенсійного фонду та використання коштів Пенсійного фонду, не передбачають використання коштів Пенсійного фонду України для виплати вищевказаного підвищення.
Згідно ч. 2 ст. б Закону України „Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 2 9 Загальної декларації прав людини кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлено законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.
Доводи представника відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог на підставі того, що не закладені у Державний бюджет кошти на виплату вказаного підвищення, Пенсійний фонд не має коштів для виплати вказаної допомоги, відсутності програми Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність належного бюджетного фінансування, відсутність коштів у Державному бюджеті чи механізму реалізацію Закону при наявності права особи, законодавством України не визначена як правова підстава в відмові позовних вимог.
Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі „Кечко проти України" про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняться дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Враховуючи повноваження районного управління Пенсійного фонду, визначені в Положенні про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, здійснення перерахунку пенсій покладено на районне управління Пенсійного фонду в Суворовському районі м. Херсона.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2008 p., a дії відповідача, щодо відмови позивачам у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» вступив в силу 01.01.2006 року, відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивач з цього часу повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та зобов’язання відповідача до вчинення нарахування за вказаний період не підлягає задоволенню.
Порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов’язання Управління пенсійного фонду в Суворовському районі м. Херсона здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 7 ст. 9, ст. ст. 11, 19, 69, 71, 72, 159-162 КАС України, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження з подальшим поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів через Суворовський районний суд м. Херсона або в порядку ч.5 ст. 18 6 КАС України.