Справа № 2а - 480/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 року Рівненський міський суд
в особі судді Гладюк Г.Л.
при секретарі Радюк Ю.Ю.,
з участю прокурора Штогуна О.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до військової частини А 1671 про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно в сумі 4 474 грн. 73 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до військової частини А 1671, як правонаступника військової частини А 1766, про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно в сумі 4 474 грн. 73 коп.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, покликаючись на те, що згідно із Законом № 489-V ( 489-16) від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію п. 2 ст. 9-1 Закону " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині права військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість речового майна зупинено, кошти на зазначені цілі протягом 2000-2007 років Міністерству оборони України з державного бюджету не виділяються.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав. Пояснив, що ОСОБА_1проходила службу у в/ч А 1766 , правонаступником якої є в/ч А 1671 , де перебувала на речовому забезпеченні. Наказом Командира в/ч А 1766 № 172 від 26.06.2004 року була звільнена з військової служби за ст. 85 п. „г" (у зв'язку зі скороченням штату) „Положення про проходження військової служби солдатами(матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України". З 26.07.2004 року виключена зі списків особового складу частини, знята з усіх видів забезпечення і направлена на зарахування на військовий облік у Славутський УМВК Хмельницької області. За час проходження військової служби, в зв'язку з відсутністю належної кількості речового майна, військова частина не забезпечила можливості його вчасного отримання і заборгувала ОСОБА_1. грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі в сумі 4 474 грн. 73 коп.
Покликаючись на положення ст. ст. 9, 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 27, п.28 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1444 від 28.10.2004 року „Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" , просить позов задовольнити і стягнути з військової частини А 1671 на користь ОСОБА_1. грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 4 474 грн. 73 коп.
ОСОБА_1в судове засідання не з'явилась з поважної причини. Згідно письмової заяви просить розглянути справу за її відсутності, заявлений в її інтересах позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання представника суду не повідомив.
Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1проходила службу у в/ч А 1766, де перебувала на речовому забезпеченні. Наказом Командира в/ч А 1766 № 172 від 26.06.2004 року була звільнена з військової служби за ст. 85 п. „г" (у зв'язку зі скороченням штату) „Положення про проходження військової служби солдатами(матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України". З 26.07.2004 року виключена зі списків особового складу частини, знята з усіх видів забезпечення і направлена на зарахування на військовий облік у Славутський УМВК Хмельницької області.
Відповідно до п. 27, п.28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року, військовослужбовці звільнені у запас або відставку , за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Як вбачається із довідок № 405 та № 406 від 26.07.2004 року, ОСОБА_1. належить грошова компенсація замість речового майна в сумі 4 474 грн. 73 коп., яка на час розгляду справи не виплачена.
Судом встановлено, що за час проходження служби ОСОБА_1не отримала належне речове майно в натурі через відсутність такого в достатній кількості. За наведених обставин, підстави для стягнення на її користь грошової компенсації замість речового майна у вищезазначеній сумі наявні.
Враховуючи, що в/ч А 1766 розформована, вказана сума підлягає до стягнення з правонаступника - в/ч А 1671.
Доводи відповідача, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки згідно із Законом " Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів " від 17.02.2000 року ( з послідуючими змінами) зупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року зупинено дію п. 2 ст. 9-1 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" суд відхиляє як безпідставні, оскільки ці норми Закону поширюється на військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних Силах України. Як встановлено судом, ОСОБА_1до таких осіб не належить.
На підставі викладено , ст. 9, ст. 9-1 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 27, п.28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 136, 161-163, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1671 про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно в сумі 4 474 грн. 73 коп., задовольнити.
Стягнути з військової частини А 1671 на користь ОСОБА_1грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 4 474 грн. 73 коп. ( чотири тисячі чотириста сімдесят чотири грн. 73 коп. ) та судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна грн.. 00 коп.).
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана в Львівський апеляційний адміністративний суд через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.