КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 № 47/33
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Чорної Л.В.
при секретарі: Дімаковій Г.О.
Представники сторін:
позивача:ОСОБА_1., довіреність № 34 від 09.02.2011;
відповідача :ОСОБА_2., довіреність № 13-11-11454 від 31.05.2011;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 09.03.2011
у справі № 47/33 (суддя: Станік С.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон»
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
про стягнення 189842,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнсон» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення 189842,43 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2011 у справі № 47/33 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” (Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон» 97290,01 грн. заборгованості по процентах, 122301,43 грн. інфляційних втрат, 49782,40 грн. –3% річних, а також 2693,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 у справі № 47/33 скасувати і прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 прийнято до розгляду справу № 47/33. Розгляд апеляційної скарги призначений на 26.04.2011 об 11:40.
26.04.2011 представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 47/33 відкладено на 23.05.2011 об 11:00.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 № 01-23/1/6 у справі № 47/33 доручено розгляд апеляційної скарги колегії суддів у складі: Зеленіна В.О. – головуючого-судді, суддів Дикунської С.Я., Чорної Л.В.
23.05.2011 представником скаржника в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи було надано додаткові пояснення по справі.
23.05.2011 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2011 до 11:20.
06.06.2011 представником скаржника було заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для здійснення підрахунку невиплачених відсотків та інфляційних втрат, 3% річних, що підлягають сплаті позивачу на підставі Договорів № 05/08-2, 05/08-3 від 22.08.2008 та Додаткових угод до них.
Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 47/33 відкладено на 14.06.2011 о 12:20.
14.06.2011 представником скаржника в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи було надано розрахунок невиплачених відсотків та інфляційних втрат, 3% річних, що підлягають сплаті позивачу на підставі Договорів № 05/08-2, 05/08-3 від 22.08.2008 та Додаткових угод до них.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2010 по справі № 34/404 (17/194-16/87) було встановлено наступне.
22.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнсон” (Вкладник) та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” (надалі - ВАТ КБ “Надра”) (Банк) було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 (надалі Договір-1), відповідно до якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 3500000 грн., а Банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором. Строк дії договору збігається зі строком вкладу.
Додатковою угодою № 1 до Договору-1, договір було пролонговано, строк вкладу збільшено до 124 днів, а процентну ставку збільшено до 21% річних.
Додатковою угодою № 2 до Договору-1, договір було пролонговано до 22.01.2009, строк вкладу збільшено до 156 днів, а також було встановлено, що після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2. Договору-1 Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п. 8 Договору-1, сплату нарахованих відсотків на рахунок № 26150009049001 (вкладний рахунок).
Додатковою угодою № 3 до Договору-1, договір було пролонговано до 23.02.2009, строк вкладу збільшено до 188 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних.
Додатковою угодою № 3/1 до Договору-1, було встановлено, що після закінчення строку вкладу Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-1, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.
Також зазначеним вище рішенням було встановлено, що 22.12.2008 між ТОВ “Юнсон” (Вкладаник) та ВАТ КБ “Надра” (Банк) було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-3 (надалі Договір-2), відповідно до якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок №26150009049001 в філії ВАТ КБ “Надра”, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 05/08 від 16.04.2008, грошові кошти в сумі 140 573,77 грн., а Банк зобов’язується по закінченню строку вкладу виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначених цим договором. Строк дії договору збігається зі строком вкладу.
Додатковою угодою № 1 до Договору-2 від 22.01.2009 Договір-2 було пролонговано до 23.02.2009, строк вкладу збільшено до 64 днів, а процентну ставку збільшено до 22% річних.
Пункт 4.4 Договору-2 викладено в такій редакції: “Сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно”.
Додатковою угодою № 1/1 до Договору-2 від 30.01.2009 було встановлено, що після закінчення строку вкладу Банк повертає Вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 Договору-2, тобто на р/р 260039801359 в АКБ УСБ, МФО 331014.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2010 по справі № 34/404 (17/194-16/87) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнсон” до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” задоволено частково та стягнуто з Банку на користь ТОВ “Юнсон” заборгованість за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008 у сумі 5146158 грн.19 коп., з яких 3640573,77 грн. заборгованості щодо повернення вкладу, 115201,73 грн. заборгованості по процентах згідно договорів, 625751,47 грн. проценти за користування коштами, 580267,10 грн. інфляційних втрат, 183364,12 грн. - 3 % річних.
З рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2010 по справі № 34/404 (17/194-16/87) вбачається, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача мотивував наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості в сумі 3640573,77 грн. щодо повернення вкладів та 115201,73 грн. щодо сплати процентів за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) № 05/08-2 від 22.08.2008 та № 05/08-3 від 22.12.2008, укладених між ТОВ “Юнсон” та ВАТ КБ "Надра", а також, прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті основної заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2010 по справі № 34/404 (17/194-16/87) набрало законної сили 09.11.2010 і на його виконання було видано відповідний наказ № 34/404 (17/194-16/87) від 15.11.2010.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист Головного управління юстиції у м. Києві № 1404/04-01 від 02.03.2011, в якому зазначено, що 27.12.2010, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №34/404(17/194-16/87).
Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином факти, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі № 34/404 (17/194-16/87) не підлягають доказуванню у даній справі, зокрема: факт наявності у ВАТ КБ “Надра” заборгованості за вкладами згідно Договорів 1 та 2 у сумі 3640573,77 грн. та заборгованості по процентам за період з 01.01.2009 до 23.02.2009 у сумі 115201,73 грн. та 626751,47 грн. процентів за період з 24.02.2009 по 10.10.2009, так-як належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Зокрема в постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07 зазначено, що приписи ст. 625 Цивільного кодексу України також застосовуються за період після прийняття судом відповідного рішення.
До того ж, вимога кредитора про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
Таким чином, у подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися, так-як у ст. 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду) (Лист, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 07.10.2010, «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)».
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам в сумі 97290,01 грн., 3% річних в сумі 49782,40 грн. та втрат від інфляції в сумі 122301,43 грн. за період прострочення з 11.10.2010 по 10.02.2011.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені як в апеляційній скарзі та і додатків до неї.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляційної інстанції, а тому рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 у справі № 47/33 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2011 у справі № 47/33 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 47/33 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Дикунська С.Я.
Чорна Л.В.
17.06.11 (відправлено)