КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2011 № 06/26/114/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Гольцової Л.А.
Ропій Л.М.
при секретарі: Філоненко М.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1., дов. від 11.01.11 №01/11,
Кучумов А.С. – генеральний директор ТОВ «ОптПродТорг»,
від відповідача: ОСОБА_2., дов. від 27.05.11,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.11.
у справі №06/26/114/2011 (суддя Анісімов І.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОптПродТорг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс»
про стягнення 4 500 685,77 руб. та розірвання контракту
ВСТАНОВИВ:
20.01.11 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОптПродТорг» (далі – позивач, ТОВ «ОптПродТорг») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс» (далі – відповідач, ТОВ «Альфа-Етекс») про стягнення 4500685,77 руб., з яких 2526720,00 руб. основного боргу, 252672,00 руб. неустойки, 552832,47 руб. відсотків за користування грошовими коштами з 01.07.08, застосувавши подвійну облікову ставку Центрального банку Російської Федерації на дату направлення копії позову відповідачу, 1168460,90 руб. збитків. Розірвати контракт від 15.11.06 №15/11-01. Накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.
24.02.11 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3663709,39 руб., з яких 2526720,00 руб. основного боргу, 252672,00 неустойки, 884317,39 руб. відсотків за користування грошовими коштами з 01.07.08 по 31.12.10, застосувавши подвійну облікову ставку Національного банку України, судові витрати. Розірвати контракт від 15.11.06 №15/11-01 та всі додатки до нього. Накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.
24.02.11 позивач надав уточнення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 2526720,00 руб. основного боргу, 252672,00 грн. неустойки, та додатково 688271,61 руб. інфляційних втрат, 196045,78 руб. 3% річних. Загальна сума до стягнення 3663709,39 руб.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.02.11 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Альфа-Етекс» 2526720,00 руб. основного боргу, 25267,20 руб. витрат по сплаті державного мита, 352,83 руб. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 252672,00 руб. неустойки, 688271,61 руб. інфляційних втрат, 196045,78 3% річних відмовлено. В частині стягнення збитків у сумі 1168460,90 руб. провадження припинено.
Не погодившись з рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.11 скасувати, провадження по справі припинити. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки сторони в контракті передбачили, що всі розбіжності, претензії, позови мають бути врегульовані в Міжнародному арбітражному суді за місцем знаходження позивача, то даний спір між позивачем та відповідачем має вирішуватись у Міжнародному арбітражному суді Міжнародної Торгової Палати, а не в місцевому господарському суді України. Зазначає, що позивач не надав доказів належного звернення до Міжнародних арбітражних судів при ТОВ «Союзконсульт» та Міжнародній Торговій Палаті. Оскільки спір між сторонами не підвідомчий господарським судам, Господарський суд Черкаської області протиправно не припинив провадження у справі на підставі ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.11 відповідачу відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 30.05.11.
30.05.11 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.11 скасувати.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, 15.11.06 між позивачем та відповідачем укладено контракт №15/11-01 (далі - контракт), відповідно до якого продавець (відповідач) зобов’язується поставити, а покупець (позивач) зобов’язується оплатити й прийняти консерви рибні в асортименті (далі - товар), ціна та кількість яких вказана в специфікації. Датою поставки товару вважається дата відмітки митного органу України про прибуття товару на митну територію (п.п. 1.1, 2.3 контракту).
Згідно п. 3.3 (зі змінами згідно додаткової угоди від 01.08.07) загальна сума контракту 145000000,00 руб.
Умови оплати: попередня оплата, або оплата по факту поставки товару (п. 3.4 контракту).
При попередній оплаті партії товару, оплата здійснюється Покупцем протягом 10 календарних днів від дня направлення Продавцем рахунку-фактури (п. 3.5 контракту).
При оплаті товару авансом – шляхом 100% авансового переказу за кожну готову до відправки партію товару на банківський рахунок продавця. Продавець здійснює відвантаження оплаченої партії товару не пізніше 10 банківських днів з моменту надходження грошових коштів на його рахунок. Датою відвантаження є дата поставки партії товару в пункт, передбачений умовами DAF кордон України та Російської Федерації – станція переходу Зерново-Суземка (п. 3.9 контракту зі змінами згідно додаткової угоди від 24.12.07).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунку-фактури від 13.05.08 №82 та контракту перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 2526720,00 руб., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.05.08 №798, від 14.05.08 №799, від 15.05.08 №811.
В зв’язку з тим, що відповідач не виконав умови контракту, оплачений товар не поставив, на його адресу позивачем направлено претензію від 10.06.08 №49, в якій виражена вимога здійснити поставку товару або повернути перераховані грошові кошти в сумі 2526720,00 руб. та сплатити суму пені.
Відповідач на претензію відповіді не надав, товар не поставив, грошові кошти не повернув.
Згідно ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача в частині стягнення 2526720,00 руб. основного боргу.
Згідно п. 5.9 контракту за прострочення поставки, або недопоставку товару, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,2 % вартості кожної партії, поставка якої прострочена, за день прострочення, але не більше 10%.
Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).
У відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік (ст.ст. 257, 258 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області 20.01.11, тобто після закінчення строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки, про застосування якої 24.02.11 заявив відповідач.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 252672,00 руб. неустойки.
Місцевий господарський суд правомірно відмовив у стягненні процентів річних, оскільки повернення грошових коштів, сплачених у рахунок попередньої оплати, не може бути визнано грошовим зобов’язанням в розумінні ст. 625 ЦК України.
Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 1168460,90 руб. збитків, тому суд першої інстанції вірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Твердження апелянта, що даний спір не підвідомчий господарським судам України колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Згідно п. 7.2 контракту якщо сторони не можуть дійти згоди, то розбіжності, претензії, позови повинні бути врегульовані у Міжнародному арбітражному суді за місцем знаходження позивача. Правом, яке регулює розгляд спорів по контракту є матеріальне та процесуальне право потерпілої сторони, і міждержавні угоди України з Росією.
Як вбачається з матеріалів справи 03.10.08 позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації з позовом до ТОВ «Альфа-Етекс» про стягнення 2526720,00 руб. основного боргу, 252672,00 руб. неустойки і 101173,00 руб. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Постановою від 15.05.09 у справі №109/2008 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації встановив відсутність своєї компетенції щодо розгляду спору по справі за позовом ТОВ «ОптПродТорг» до ТОВ «Альфа-Етекс» про стягнення заборгованості по контракту від 15.11.06 №15/11-01, оскільки назва арбітражу, яка міститься в застереженні контракту, не відповідає точній назві Міжнародного комерційного арбітражного суду, так як в найменуванні «Міжнародний арбітражний суд» відсутнє слово «комерційний» та в арбітражному застереженні відсутня прив’язка Міжнародного арбітражного суду до «Торгово-промислової палати Російської Федерації».
12.08.10 позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.10 провадження у справі №18/1646 за позовом ТОВ «ОптПродТорг» до ТОВ «Альфа-Етекс» припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
21.10.10 позивач звернувся до Міжнародного арбітражного суду при ТОВ «Союзконсульт» з заявою про стягнення з відповідача заборгованості згідно контракту від 15.11.06 №15/11-01.
Ухвалою Міжнародного арбітражного суду при ТОВ «Союзконсульт» від 21.10.10 у справі №001-10 позивачу відмовлено в прийнятті позовної заяви в зв’язку з неможливістю встановити підсудність спору Міжнародному арбітражному суду при ТОВ «Союзконсульт».
ТОВ «ОптПродТорг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.09.10 у справі №18/1646.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.10 апеляційну скаргу ТОВ «ОптПродТорг» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.09.10 у справі № 18/1646 - без змін. У постанові суд апеляційної інстанції зазначив про право позивача на звернення до господарського суду Черкаської області на загальних підставах з врахуванням обставин відмови в прийнятті спору Міжнародним арбітражним судом при ТОВ «Союзконсульт».
Відповідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Оскільки сторони не конкретизували у якому саме Міжнародному арбітражному суді за місцем знаходження позивача повинні бути врегульовані спори між сторонами, даний спір має бути вирішений у загальному порядку за місцем знаходження боржника.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем не надано належних доказів на заперечення позовних вимог та на підтвердження апеляційної скарги, тому не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.11 у справі №06/26/114/2011 - без змін.
2. Матеріали справи №06/26/114/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Гольцова Л.А.
Ропій Л.М.
02.06.11 (відправлено)