КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2011 № 13/268-09/4
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Гольцової Л.А.
Ропій Л.М.
при секретарі: Філоненко М.В.
за участю представників:
від позивача:
ОСОБА_1., дов. від 17.12.09 №1-6135,
від відповідача:
ОСОБА_2., дов. від 27.09.10 №1590,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3
на рішення Господарського суду Київської області від 07.02.11 (підписане 17.02.11)
у справі №13/268-09/4 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_4, с. Фурси
до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3, м. Біла Церква
про стягнення 59650,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_4 (далі – позивач, СПД ОСОБА_4.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 59650,00 грн. заборгованості.
18.01.10 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 51604,04 грн., з яких 50000,00 грн. основного боргу, 1217,74 грн. інфляційних втрат, 386,30 грн. 3% річних.
24.01.11 позивач подав клопотання про стягнення з відповідача витрат по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, експертизи в сумі 3758,16 грн., витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5100,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.02.11 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 07.02.11, СПД ОСОБА_3. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 07.02.11 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. У скарзі відповідач заперечує факт невиконання зобов'язання щодо поставки акумуляторних батарей. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не враховано факт неповноти висновку експерта від 02.09.10 №529 ВКД, а тому позиція суду про підробленість видаткових накладних та акту прийому-передачі є помилковою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.11 відповідачу відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.11. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 11.05.11) позивачу та відповідачу - 13.05.11, долучені до матеріалів справи.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 11.05.11 надійшло клопотання з проханням надсилати кореспонденцію на адресу: АДРЕСА_1, 26.05.11 – клопотання про призначення судової експертизи, про фіксування судового процесу, про ознайомлення з матеріалами справи, про витребування у позивача оборотно-сальдової відомості по рахунку №НОМЕР_1 щодо операції купівлі-продажу товару, або виписки з книги обліку доходів і витрат, про долучення до матеріалів справи доказів неможливості бути присутнім у судовому засіданні суду першої інстанції 07.02.11.
У судовому засіданні 30.05.11 представник відповідача підтримав клопотання та доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 07.02.11 скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотань про призначення судової експертизи та про витребування у позивача оборотно-сальдової відомості по рахунку №НОМЕР_1 щодо операції купівлі-продажу товару або виписки з книги обліку доходів і витрат. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін. На виконання вимоги ухвали суду від 11.05.11, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу.
Оборотно-сальдова відомість використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо (п.48 наказу/методичних рекомендацій Міністерства фінансів України від 25.06.03 №422 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами»).
Колегія суддів, порадившись, вважає висновок експерта від 02.09.10 обґрунтованим, а докази, які просить витребувати відповідач такими, що не можуть підтвердити факт поставки товару. Тому відмовляє у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про призначення судової експертизи та про витребування у позивача оборотно-сальдової відомості по рахунку №НОМЕР_1 щодо операції купівлі-продажу товару, або виписки з книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, 11.09.08 ФОП ОСОБА_3. виставив позивачу рахунок-фактуру на суму 50000,00 грн. за акумуляторні батареї ISTA A1-Standard 6 CT-60Aз, ISTA A1-Standard 6 CT-100AзЕ, ISTA A1-Standard 6 CT-90AзЕ (далі - товар).
Відповідно до платіжного доручення від 11.09.08 №10 позивач перерахував відповідачу 50000,00 грн.
В зв’язку з тим, що протягом року відповідач не виконував зобов’язання по поставці товару позивач направив претензію від 08.10.09, в якій просить повернути сплачені кошти.
Як вбачається з відповіді на претензію від 15.10.09 №16/10-09 відповідач залишив її без задоволення.
Окрім того, відповідач заперечує факт непередавання товару, оскільки згідно видаткової накладної від 11.09.08 №РН-00201 та акта прийому-передачі товару від 11.09.08 він виконав свої зобов’язання належним чином.
16.08.10 позивач заявив клопотання про призначення технічної експертизи.
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч.1 ст.41 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.10 провадження у справі зупинено, призначено технічну експертизу видаткової накладної від 11.09.08 №РН-00201 та акта прийому-передачі товару від 11.09.08.
02.09.10 до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №529 ВКД.
Згідно висновку експерта від 02.09.10 №529ВКД Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області текст на видатковій накладній від 11.09.08 №РН – 00201 та акті прийому - передачі товару від 11.09.08 роздруковувався пізніше, ніж була поставлена печатка та підпис ОСОБА_4.
Отже, у зв’язку з порушенням порядку (по часу) складання видаткової накладної та акта прийомки-передачі товару від 11.09.08, оскільки відомості в них про передавання-прийняття товару внесені після підпису та проставлення печатки, то не виключено, що документи були складені одноособово відповідачем та не супроводжувались фактичним передаванням товару позивачу. Тому такі документи не мають юридичної сили доказу тих обставин, що відповідач 11.09.08 передав, а позивач одержав товар.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 1217,74 грн. інфляційних втрат та 386,30 грн. 3% річних на суму боргу 50000,00 грн. за період з 17.10.09 по 17.01.10.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає їх правильними, оскільки вони вирахувані із зазначенням періоду нарахування штрафних санкцій та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.
Згідно з ст. 28 ГПК України представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
У п. 2 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.00 №01-8/556 «Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян» зазначається, що підприємці можуть вести свої справи в господарському суді через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою або прирівнюваною до неї довіреністю (п. 1.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
В матеріалах справи наявні довіреність від 17.12.09 №1-6135, договір про надання правових послуг адвоката ОСОБА_1. від 15.10.09 №239/98 та акт наданих послуг від 24.01.11, згідно якого 5100,00 грн. – гонорар за надані правові послуги.
Оскільки при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи та за послуги адвоката покладаються на відповідача, то судом першої інстанції правомірно стягнуто 5100,00 грн. витрат на оплату правової допомоги та 3758,16 грн. на проведення судової експертизи.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем не надано належних доказів на заперечення позовних вимог та на підтвердження апеляційної скарги, тому не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 07.02.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 07.02.11 у справі №13/268-09/4 - без змін.
2. Матеріали справи №13/268-09/4 повернути до Господарського суду Київської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Гольцова Л.А.
Ропій Л.М.
01.06.11 (відправлено)