КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2011 № 12/31
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Гольцової Л.А.
Ропій Л.М.
при секретарі: Філоненко М.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1., дов. від 01.01.11,
від відповідача-1: не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,
від відповідача-2: не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,
на виконання постанови Вищого господарського суду України від 06.04.11 у справі №12/31,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота» у сумі 1027584,94 грн.
у справі № 12/31 (суддя Прокопенко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопорт»
про зобов'язання прийняти обладнання та стягнення 598287,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі – позивач, ТОВ «ЕКО») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота» (далі – відповідач-1, ТОВ ТФ «Сота») та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопорт» (далі – відповідач-2, ТОВ «Екопорт»), в якому просить зобов’язати відповідача-1 прийняти обладнання згідно договору купівлі-продажу обладнання від 16.04.09 №11 (далі - договір), стягнути з нього штрафні санкції в сумі 597287,67 грн., а також стягнути з відповідача-2 1000,00 грн. боргу.
19.01.10 позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог до відповідача-2.
24.06.10 ТОВ «ЕКО» подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги до відповідача-1 в частині стягнення штрафних санкцій на суму 648424,66 грн., тобто стягнути з ТОВ ТФ «Сота» 1245712,33 грн.
01.07.10 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача-1 суму штрафних санкцій згідно договору, 3% річних та інфляційних втрат - всього 1027584,94 грн.
У засіданні суду першої інстанції 28.07.10 ТОВ ТФ «Сота» подало клопотання про витребування від ТОВ «ЕКО» додаткових доказів; позивач заявив усне клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.10 відкладено розгляд справи, зобов'язано позивача надати додаткові докази та задоволено клопотання ТОВ «ЕКО» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1.
Не погодившись з ухвалою, ТОВ ТФ «Сота» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів до забезпечення позову. Скарга мотивована тим, що заява позивача була усною, без будь-якого обґрунтування та за відсутності доказів. Суд першої інстанції при забезпеченні позову порушив норми процесуального права.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.10 у справі №12/31 оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Не погодившись з зазначеною вище постановою суду апеляційної інстанції ТОВ «ЕКО» подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.10 касаційну скаргу ТОВ «ЕКО» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.10 скасовано з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
За результатами повторного розгляду апеляційної скарги ТОВ ТФ «Сота» Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 24.01.11, якою апеляційну скаргу ТОВ ТФ «Сота» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 скасовано в частині вжиття заходів до забезпечення позову, в іншій частині оскаржувану ухвалу залишено без змін.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції від 24.01.11 ТОВ «ЕКО» подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду, в якій просить скасувати зазначену вище постанову, постановити нове рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 в частині витребування додаткових доказів, а в частині вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.11 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.11 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 06.04.11 Київським апеляційним господарським судом винесено ухвалу від 26.04.11, якою прийнято апеляційну скаргу ТОВ ТФ «Сота» до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №12/31, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.05.11, зобов'язано позивача надати письмові пояснення з документальним обґрунтуванням необхідності забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1; докази виконання відповідачем-1 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.10 у справі №30/70. Дану ухвалу надіслано сторонам з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» дотримання працівниками суду вимог Інструкції дає підстави колегії суддів вважати, що про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
10.05.11 ТОВ «ЕКО» через відділ документального забезпечення надало письмові пояснення з додатками. У поясненнях позивач зазначає, що недобросовісне виконання відповідачем-1 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.10 у справі №30/70 дозволяє зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у справі №12/31 у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
11.05.11 у судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги ТОВ ТФ «Сота» заперечив, підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 скасувати в частині витребування додаткових доказів, а в частині вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача-1 на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Під час вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.06 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала прийнята без врахування зазначених вище обставин та при недоведеності їх наявності позивачем. В ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Звертаючись з позовом про зобов’язання відповідача-1 прийняти обладнання згідно договору та стягнення з нього 1027584,94 грн. штрафних санкцій, ТОВ «ЕКО» не надало доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТФ «Сота».
Надані позивачем суду апеляційної інстанції копії виконавчих документів, виданих на виконання наказу від 07.06.10 у справі №30/70 (постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанов про арешт коштів, що містяться на банківських рахунках ТОВ ТФ «Сота») не можуть бути належними доказами того, що відповідач-1 не зможе в майбутньому виконати рішення суду першої інстанції у справі №12/31.
Припущення позивача, що рішення Господарського суду міста Києва у справі №12/31 буде на його користь та несвоєчасне виконання відповідачем-1 рішення суду першої інстанції в іншій справі не можуть слугувати належними доказами необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Натомість накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 може перешкоджати господарській діяльності товариства.
Із матеріалів справи не вбачається необхідності у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ТФ «Сота» у сумі 1027584,94 грн., оскільки відсутні докази того, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, з посиланням на наявність припущення, що кошти відповідача-1 можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, а невжиття цих заходів в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а відповідно і неправильно застосував приписи ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103–106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 у справі №12/31 скасувати в частині вжиття заходів до забезпечення позову.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.10 у справі №12/31 залишити без змін.
4. Матеріали справи №12/31 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Гольцова Л.А.
Ропій Л.М.
12.05.11 (відправлено)