ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2010 р. (10:49) Справа №2а-10984/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.02.10р.;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 22.06.10р. № 27/10-0, ОСОБА_3, довіреність від 09.09.10р № 38/10-0, ОСОБА_4, довіреність від 04.10.10р. № 42/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн сервис"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 25.08.10р. надійшов вищезазначений позов, яким позивач, посилаючись на помилковість висновку відповідача про заниження ним валового доходу на суму 7500 грн., вважає, що податок на прибуток у І кварталі 2010 року у розмірі 1875 грн. йому донараховано безпідставно, також безпідставно донараховано податок на прибуток сумою 8198 грн. (за ІІІ кв.2009 року –1625 грн., за ІV кв. 2009 року –4698 грн. та за І кв. 2010 року –1875грн.), через що завищено суму штрафних (фінансових) санкцій на 2434,4грн., просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення відповідача від 10.08.10р. № 0001812300/0 в частині нарахування податку на прибуток Товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс" у розмірі 8198 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 2434,4 грн.
Ухвалою суду від 26.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі. З’ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 16.09.10р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу Товариства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р. встановлено його заниження всього сумою 21500 грн., у тому числі в ІІІ кв. 2009 року –6500 грн., в ІV кв. 2009 року –7500 грн., в І кв. 2010 року –7500 грн. Відповідач, на думку позивача, за результатами планової виїзної перевірки прийшов до помилкового висновку про безпідставне не включення до складу скоригованого валового доходу безоплатно наданих послуг за договорами оренди нежилих приміщень від 01.08.09р. щодо об’єкту за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2 між позивачем та ТОВ "Сатурн" та від 14.03.09р. щодо об’єкту за адресою: АР Крим, Сакський р-н, с. Уютне, укладеного позивачем із ТОВ "Логістік –Сервіс Інтернешнл", оскільки рахунки на оплату від орендодавців не надходили. Висновки перевірки про безпідставне віднесення до складу валових витрат на підставі актів приймання виконаних робіт від ДП "Маркет-Плазо" на суму 11291,66 грн. обґрунтовано у акті невідповідністю їх оформлення вимогам чинного законодавства, що позивач також вважає помилковими, оскільки усі первинні документи оформлені з дотриманням вимог діючого законодавства.
Представник відповідача позов не визнав, пославшись на його необґрунтованість, свої доводи виклав у запереченнях від 16.09.10р. № 934/9/100 та у службовій записці від 11.10.10р. № 283/23-0.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, оскаржуючи рішення індивідуальної дії суб’єкту владних повноважень. Оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача від 10.08.10р. № 0001812300/0 позивачу нараховано податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємства сумою 38618,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8518,55 грн., усього 47137,3 грн.
Позивач – суб’єкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код –22247385, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, нова редакція якого затверджена загальними Зборами учасників від 21.05.07р. протокол № 33, державна реєстрація якого проведена 03.10.07р., остання державна реєстрація змін до установчих документів проведена 23.09.08, номер запису 18821050020002857, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано 27.04.09р. серія А00 № 635475.
Відповідач – суб’єкт владних повноважень, входить до системи органів державної податкової служби, у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
У ході розгляду справи судом достовірно встановлено, що відповідачем з 30.06.10р. по 27.07.10р. на підставі направлень від 30.06.10р. № 84/40-01 та від 07.07.10р. № 91/40-01, виданих на ім’я головних державних податкових ревізорів-інспекторів Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Азарова В.В., Волкова С.А., Борісової І.О., Крамчанінова С.М. та старшого державного податкового ревізора-інспектора Стародубцевої Н.С., проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 0.07.09р. по 31.03.10р. За результатами перевірки складено акт від 03.08.10р. № 258/23-0/22247385.
Перевіркою правильності визначення сум скоригованого валового доходу за період, що перевірявся відповідачем, встановлено, що: позивачем не включено до складу скоригованого валового доходу безоплатно надані йому послуги згідно договорів оренди житлових приміщень від 01.08.09р. б/н з ТОВ "Сатурн", об’єкт розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2 та від 14.03.09р. б/н з ТОВ "Логістік-Сервіс Інтернешнл", за адресою: АРК, Сакський район, с. Уютне. За данними бухгалтерського та податкового обліку рахунки на оплату вказаних договорів позивачу не надходили, оплата за послуги з оренди приміщення ним не здійснювалась.
Відповідач вважає, що позивачем порушено ч.1 пп. 4.1.6., п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого не включено до складу скоригованого валового доходу за спірний період безоплатно надані послуги сумою 215000 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року –6500 грн., в 4 кварталі 2009 року – 7500 грн.. в 1 кварталі 2010 року –7500 грн.
З досліджених у судовому засіданні договорів оренди, укладених позивачем із ТОВ "Сатурн" та ТОВ "Логістик – Сервіс Інтернешнл", судом з’ясовано, що договір із ТОВ "Сатурн" позивач уклав 01.08.09р. щодо оренди відділу магазину "Сатурн", що за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, загальною площею 49,6 кв.м., який прийняв у тимчасове користування з 01.08.09р. по 31.07.10р., для використання з метою ведення виробничо-господарської діяльності, торгівлі товарами народного споживання. Згідно п.3.3 Договору, орендна плата вноситься наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця, у розмірі визначеному п.3.1., а саме: 1000 грн.
Договір із ТОВ "Логістік-Сервіс Інтернешнл" позивач уклав 14.03.09р. щодо оренди складських приміщень, розташованих за адресою: АРК, Сакського район, с.Уютне, вул. Гагаріна, 19-Е, загальною площею 1757 кв.м., у тому числі складські приміщення 1668 кв.м., офісне приміщення 89 кв.м., на період з 14.03.08р. по 31.12.09р. Згідно п.3.3. Договору орендна плата вноситься наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця. Підставою для оплати орендної плати відповідно до п.3.1 Договору є рахунки орендодавця.
З положень пп.4.1.6. п.4.1. ст. 4 до валового доходу – загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошові, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, – включається доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”;
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому, валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;
сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;
сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням
вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;
сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);
сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Доводи відповідач про те, що несплачена орендна плата мала буде включеною до складу скоригованого валового доходу як безоплатно отримані позивачем послуги спростовується положеннями п.1.23 ст.1 Закону, згідно яких безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті. Договори оренди позивача не мають безоплатного характеру, їх умови передбачають порядок та спосіб розрахунку за надані послуги, право стягнути заборгованість з орендної плати в судовому порядку контрагентами позивача не втрачена, тому ця заборгованість не є безнадійною, виникнення якої пов’язано з настанням обставин форс-мажору у розумінні пп. 12.3.5 п.12.3. ст.12 Закону та не забезпечувалась заставою, яка також має входити до розміру скоригованого валового доходу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача зі збільшення скоригованого валового доходу позивачу є протиправними.
Зі спірного питання щодо включення позивачем до валових витрат коштів, оплачених ним за надані інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги ДП "Маркет Плазо" у розмірі 11291,66 грн., судом з’ясовано наступне.
Відповідач вважає неправильним віднесення до валових витрат позивачем коштів сумою 11291,66 грн. за маркетингові послуги отримані позивачем від ДП "Маркет Плазо" на підставі актів виконаних робіт, які належним чином не оформлені. Натомість, позивач правомірність формування валових витрат за рахунок цих коштів обґрунтовує належним чином оформленими актами здачі-прийому виконаних робіт (послуг). Згідно акту перевірки від 03.08.10р. на актах виконаних робіт відсутній особистий підпис виконавця, а також підпис та печатка замовника, позивача.
Доказами в адміністративній справі, відповідно до п.1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними доказами є докази, які згідно до положень ч.1 ст. 70 КАС України містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин виник спір.
На підтвердження правомірності віднесення спірної суми до валових витрат позивачем, надані копії належним чином завірених актів здачі-прийому виконаних робіт (послуг) за договором від 01.01.08р. № 51 інформаційно-консультаційних послуг за травень, липень, серпень 2009 року. Дослідивши їх в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що первинним документом з підтвердження виконання є акти виконаних робіт. Акти здачі-прийому виконаних робіт оформлено з дотриманням вимог ст. 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України в Україні від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. № 168/704; у них наявні особистий підпис виконавця (директора Дочірнього підприємства "Маркет-Плазо"), а також підпис та печатка замовника.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній сумі або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (зарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.
Датою збільшення валових витрат, в силу дії пп..11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З огляду на вищевикладені положення процесуального законодавства, акти здачі-прийому виконаних робіт (послуг) є належними доказами у справі та вони спростовують обставини на яких ґрунтувався спірний висновок відповідача. За таких підстав, висновок позивача щодо неправильного формування валових витрат позивачем є протиправним.
Судом достовірно встановлено протиправність дій відповідача зі збільшення скоригованого валового доходу та зменшення валового доходу протягом ІІІ кварталу 2009 року –І кварталу 2010 року, а тому суд приходить до висновку, що підстави для збільшення валових витрат протягом цих періодів на 21 500 грн. (за "безоплатно надані послуги" за договорами оренди), а також для зменшення валових витрат в ІV кварталі 2009 році на суму 11292 грн. (за інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги, надані ДП "Маркет-Плазо") у позивача відсутні та дії відповідача з коригування валових витрат на зазначені суми є протиправними.
Оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 10.08.10р. № 0001812300/0 відповідач збільшив позивачу податок на прибуток підприємства на 38618,75 грн. та на цю суму, виходячи з положень пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8518,55 грн.
Враховуючи висновки суду щодо правомірності дій позивача з формування валових витрат, з урахуванням коштів витрачених на інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги сумою 11291,66 грн., відсутність підстав для коригування валових витрат та його збільшення на 21500 грн. за рахунок боргу позивача зі сплати орендної плати, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податку на прибуток підприємства сумою 8198 грн. (за ІІІ кв. 2009 року –1625 грн., за ІV кв. 2009 року –4698 грн., за І кв. 2010 року –1875 грн.).
Беручи до уваги безпідставне нарахування податку на прибуток сумою 8198 грн., розмір штрафних (фінансових) санкцій підлягає зменшенню пропорційно розміру зменшених судом зобов’язань позивача зі сплати податку на прибуток з урахуванням відсоткової ставки штрафу, що складає 2434,4 грн.
Оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача в частині протиправного донарахування позивачу податку на додану вартість внаслідок його коригування підлягає скасуванню як в частині стягнення основного зобов’язання, так і в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Витрати, понесені позивачем у зв’язку зі сплатою судового збору, відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено в строки, визначені ч. 3 ст. 160 КАС України.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 10.08.10р. № 0001812300/0 в частині нарахування податку на прибуток Товариству з обмеженою відповідальності "Сатурн Сервіс" в сумі 8 198 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 434 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Сатурн Сервіс", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша