ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2011 р. Справа №2а-13445/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 19.10.10 р. надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість сумою 2 421,86 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.2010 р. залишено без руху позовну заяву Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення, надано строк для усунення недоліків до 18.11.2010 року.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв’язку з чим відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 04.11.10р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом з’ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобов’язано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.12.10р.
Вповноважені представники сторін в судове засідання 07.12.10 р. не прибули.
Позивач до канцелярії суду подав клопотання у якому, посилаючись на надання всіх документів, що підтверджують заявлені позовні вимоги, просив суд розглянути справу за відсутності позивача, додатково повідомивши, що заборгованість станом на день розгляду справи не сплачена та не оскаржена відповідачем.
В ході розгляду справи, в судовому засіданні, що відбулось 07.12.10 р., судом з’ясовано, що відповідач належним чином не повідомлений про місце, дату та час слухання справи, оскільки направлені поштою матеріали на адреси зазначені в позовній заяві, а саме: копія адміністративного позову з додатками до нього, копії ухвал суду та судова повістка про виклик в судове засідання повернуто поштовим відділенням через не проживання за зазначеною адресою: АДРЕСА_1, для вручення поштового відправлення (а.с.40,41).
З огляду на викладені обставини, ухвалою суду від 07.12.10р. зобов’язано позивача у справі здійснити виклик відповідача через засоби масової інформації, що розповсюджується в місцевості останнього відомого місця проживання відповідача.
У судове засідання, призначене на 20.01.11 р., сторони явку повноважних сторін не забезпечили, доказів на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 07.12.10 р. позивач не надав, про причини неявки суд не повідомив, відповідач заперечень проти позову суду не надав.
Направлені відповідачу судові повістки, позов з додатками повернуто суду поштовим відділенням зв’язку по закінченню терміну зберігання (а.с.48-51). Беручи до уваги вимоги ч. 11 ст. 35 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності судом з’ясовано, що позивач з положень статті 4 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" є державним органом виконавчої влади та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної пунктом 11 частини першої статті 11 вказаного Закону, звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати до державного та місцевого бюджету податків та обов’язкових платежів.
Позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення останнім п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідальність за що передбачена п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заборгованості зі сплати податку на додану вартість сумою 2 421,86 грн., з яких 1 616,31 грн., - за основним платежем та 808,15 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, згідно до частини другої статті 18 цього Кодексу, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, вона підсудна окружному адміністративному суду.
Відповідно до згаданого пункту 11 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та право звертатись до судових органів із заявою (позовною заявою) про стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягнення до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 27.12.04 року, Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.31), з 15.08.95 р. відповідач, як суб’єкт підприємницької діяльності, перебуває на податковому обліку (а.с.33).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 09.12.09 р. на підставі наказу від 03.12.09 р. № 386 та направлення від 03.12.09р. № 268/17/206 проведено документальну невиїзну планову перевірку щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, виявлені порушення за результатами якої викладено в акті від 09.12.09 р. № 350/27/17/НОМЕР_1 (а.с.12,13,14-19).
Висновками акту встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", неправомірно включено у податковий кредит ПДВ сумою 1616,31 грн. за квітень 2008 р. не підтверджений податковими накладними, що встановлено з розбіжностей з відомостями отриманими від відповідача та ТОВ "Донбас". З актом та його висновками відповідача ознайомлено того ж дня, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки (а.с.19).
За приписами п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Так, п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 закону передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону 7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідальність за виявлені порушення передбачена п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до вимог якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, внаслідок чого позивачем прийнято податкове повідомлення рішення від 21.12.09 р. № 0003431701/0, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість сумою 1 616,31 грн. та за штрафними санкціями 808,15 грн., а всього сумою 2 424,46 грн. (а.с.21).
Внаслідок неможливості вручення податкового повідомлення-рішення від 21.12.09 р. № 0003431701/0 позивачем його розміщено, відповідно до приписів п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на дошці податкових об’яв ДПІ в Бахчисарайському районі, на підтвердження чого матеріали справи містять акт № 3 від 25.01.10 р. (а.с.22).
Позивачем, внаслідок неможливості вручення, першу податкову вимогу від 12.02.10р. № 1/78 сумою 2 421,86 грн. та другу податкову вимогу від 22.04.10 р. № 2/205 сумою 2421,86 грн., з яких 1 613,71 грн. - заборгованість з податку на додану вартість та 808,15 грн. – заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.23), розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 23.03.10 р. (а.с.25) та 07.06.10 р. (а.с.23) відповідно. Перша та друга податкові вимоги відповідно до положень п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є врученими відповідачу.
Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем процедури адміністративного оскарження відповідно до п.п. 5.2.2, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв’язку з чим своєчасно несплачені узгоджені податкові зобов’язання визнаються податковим боргом.
Відповідно до положень п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Добровільно відповідачем до державного бюджету сума податкових зобов’язань, визначена на підставі податкового повідомлення рішення від 21.12.09 р. № 0003431701/0 сумою 2 424,26 грн. у повному обсязі не погашена, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість по узгодженим податковим зобов’язанням зі сплати податку на додану вартість та штрафним (фінансовим) санкціям сумою 2 421,86 грн., що підтверджується довідкою від 04.08.10 р. № 308 (а.с.10).
Як убачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлено рішення від 07.07.10 р. № 20/24/НОМЕР_1 про стягнення коштів та продаж інших активів платників податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, визначено пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.90 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", щодо подачі до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна є вичерпними, а тому враховуючи приписи п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами", з яких активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду.
Дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності та відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення за рахунок майна заборгованості зі сплати податку на додану вартість сумою 2 421,86 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, за рахунок майна у дохід Державний бюджет України, заборгованість зі сплати податку на додану вартість сумою 2 421,86 грн., що підлягає зарахуванню на р/р 31112029700048 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ 34741000, код платежу 14010100.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша