П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.09.06                                                                                 Справа № 9/562ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної  особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Третя особа - Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області

про стягнення 1700 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача -Юхнов С.Є. - ст. держ. подат. інсп., дов. № 6945 від 25.09.06,

від відповідача -не прибув,

від 3-ї особи  - Чернявська Т.І. - гол. держ. подат. інсп., дов. № 2/21-418/2 від 10.01.06.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача,  СПД ОСОБА_1, штрафної санкції у розмірі 1700 грн. на підставі рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області (далі -РУ ДААК) про застосування фінансових санкцій від 31.03.04р. НОМЕР_1 за порушення ст. 6 Декрету КМУ «Про акцизний збір»від 26.12.92р. № 18-92

Представник відповідача відзив на позов та витребувані документи не надав, у судовому засіданні в усній формі проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість акту перевірки та невідповідність рішення  про застосування фінансових санкцій обставинам справи, крім того просить розгляд справи відкласти для надання ним доказів у своє обгрунтування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

07.03.04р. податковою службою Ст-Луганського району  була проведена перевірка магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 07.03.04р. НОМЕР_2, в якому зазначено у тому числі, що відповідачем здійснювалась роздрібна торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.

У зв'язку з виявленим порушенням РУ ДААК прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 31.03.04р. НОМЕР_1 у розмірі 1700 грн.

Сума штрафу відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи, зазначені у акті перевірки від 07.03.04р., працівниками податкового органу виявлені порушення законодавства, у т.ч.:

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.

Перевірка проводилась у присутності реалізатора ОСОБА_2, яка з актом була ознайомлена та підписала акт перевірки без заперечень. У поясненні від 07.03.04р. вона не заперечувала проти встановленого порушення.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону 481 встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення цього Закону, а саме у разі:

-          роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі -у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.,

Згідно із ст. 17 Закону № 481 та п. 10 постанови КМ України від 02.06.2003 р. № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування штрафу та наявність несплаченої суми фінансових санкцій відповідачем у розмірі 1700 грн., позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ОСОБА_1, іден.код НОМЕР_3, АДРЕСА_2, в доход Державного бюджету України на рахунок 31117106500312, одержувач -ВДК у Ст-Луганському р-ні, код 23030300, банк -УДК в Луганській області, МФО 804013,  суму штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов