Справа № 2 –364/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року                                                                                                          м. Брянка

Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Мігунової Л.С.

при секретарі: Чубік О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі–продажу дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом –просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.     

В своїх вимогах посилається на те, що 20.05.2008 р. придбав вказану квартиру у ОСОБА_2 за 5 000 грн., за договором купівлі-продажу про, що було складено розписку, при цьому вони домовились нотаріально оформити угоду до кінця року. Протягом вказаного строку ОСОБА_2 цього не зробив, пояснивши, що нотаріально оформити угоду не може оскільки квартира належить на праві приватної власності його батькам: ОСОБА_3 померлому у 2000 р. та       ОСОБА_4 померлої у 2002 р. Він є їх єдиним спадкоємцем, однак своєчасно право на спадщину не оформив через юридичну неосвіченість. З 1999 р. він постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 доглядаючи немічних батьків, сплачував комунальні платежі по квартирі проводив підтримуючий ремонт житла і тому вважав себе законним власником цієї квартири. На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_2 надав усі документи на будинок, а також документи, що підтверджують його родинний зв’язок з власниками квартири            ОСОБА_3, ОСОБА_4, факт їх смерті.                    

          Він (позивач) бажає володіти та користуватись придбаним у відповідача         ОСОБА_2 майном тому звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки самостійно оформити право власності на придбану їм нерухомість не має можливості.

Вважає, що угода купівлі-продажу квартири укладена між ним та відповідачем законна з наступних підстав:

–квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності батькам відповідача: ОСОБА_3 померлому у 2000 р., ОСОБА_4 померлої у 2002 р. Відповідач який є їх сином та єдиним спадкоємцем у встановлений законом строк спадщини не прийняв, однак з 1999 р. та до смерті батьків він мешкав разом з ними, доглядав їх, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України дозволяє вважати його таким, що прийняв спадщину, та законним власником спадкового майна.            А отже квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було придбано позивачем у правомочного власника;  

–при укладанні угоди купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору та відбулось часткове його виконання –передача грошей, однак продавець фактично ухилився від нотаріального посвідчення договору, що згідно діючого законодавства дозволяє йому визнати дійсність договору та право власності на придбане по ньому нерухоме майно в судовому порядку.     

Присутні у судовому засіданні сторони:

Позивач –позов підтримав, заявлені вимоги просив задовольнити посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач –до судового засідання не з’явився, надавши до початку засідання заяву відповідно до якої позовні вимоги позивача визнає, обставини викладені у позові підтверджує, справу просить розглянути за її відсутності.  

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:  

Згідно до ч.4 ст. 174 Цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Обставини вказані позивачем повністю знайшли своє підтвердження наданими доказами: розпискою про отримання грошей при продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 з якої вбачається, що 25.05.2008 р. ОСОБА_1 придбав квартиру за вказаною адресою у ОСОБА_2 за 5 000 грн. /а.с. 11/; свідоцтвом про право власності на житло, довідкою БТІ з якої вбачається, що квартира за адресою:      АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с. 4-5/; свідоцтвами про смерть НОМЕР_1, НОМЕР_2 згідно до яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли відповідно 21.03.2002 р. та 31.03.2000 р. /а.с. 6-7/; копією форми №1 Брянківського МВ УМВС з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та до смерті батьків мешкав разом з ними /а.с. 12/.

Стаття 328 Цивільного Кодексу України (ЦК) проголошує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 657 ЦК України вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Продавець ОСОБА_2 (відповідач) ухилився від нотаріального оформлення угоди, оскільки на той час його право власності на продану ним квартиру не було оформлено відповідно до закону.

Однак враховуючи те, що він є єдиним спадкоємцем власників квартири –своїх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і до часу їх смерті мешкав разом з ними, а після їх смерті тривалий час без перешкод, відкрито та безперервно володів проданим позивачу майном суд, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України яка передбачає, що «спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї», вважає відповідача ОСОБА_2., на момент укладання ним угоди з позивачем т.т 20.05.2008 р., правомочним власником майна щодо якого було укладено угоду.

          Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що угоду купівлі-продажу квартири  розташованої за адресою: м. Брянка, вул. Зорге, 1/9 укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.05.2008 р. повинно бути визнано дійсною. Також повинно бути визнано за позивачем право власності на вказану квартиру.    

          Керуючись ст.ст. 220, 328, 334, 655, 657, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212 –215, 223, 294 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.  

          Визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений 20.05.2008 р., згідно розписки, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –дійсним.   

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                        Копія вірна.

Суддя:  /___підпис___/             Рішення набирає законної сили 05.06.2011 р.                   

                                                 Оригінал рішення знаходиться у справі № 2-364/2011 р.                            

                                             Суддя:

                                             Секретар: