25.01.2011                                                                                           Суддя: Румілова  Н.  М.

Справа №  2-1064/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

25 січня 2011року Центрально-Міський  районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі  Цибуліної С.М., за участю позивача  ОСОБА_1 представника позивача  ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Горлівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ВАТ „Донецькобленерго»   про  зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

                                                          В С Т А Н О В И В

Позивач 13.08.2010 р. звернувся  до суду із позовом,  в якому зазначив, що в його  будинку 26 травня 2010 року був замінений електролічильник. 28 травня 2010 року  він отримав попередження про те, що на його рахунку існує заборгованість у розмірі 819грн. За його зверненням щодо заборгованості він отримав пояснення виниклої заборгованості : він неправильно  робив оплату за лічильником.  10 серпня 2010 року відповідач безпідставно відімкнув його будинок від електропостачання, пояснивши при цьому, що заборгованість вже склала 925 грн. Діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 10000 грн. Просить визнати дії відповідача по відключення електроенергії у будинку незаконними, зобов’язати відповідача  підключити будинок АДРЕСА_1 до електромережі та стягнути на свою користь 10000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав  позовні вимоги, підтвердив викладені у позовній заяві обставини. Просив позов задовольнити.

   Представник відповідача позовні вимоги не визнав і пояснив, що був складений акт  проведення експертизи лічильника позивача,  згідно якого його характеристики не відповідають вимогам стандартизації, було встановлено, що оплата проведена позивачем неправильно. У зв’язку з виниклою заборгованістю відповідач має право відключати приміщення від електропостачання. Просив у задоволені позову відмовити.

   Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до наступного.

Сторонами не заперечувалось, що будинок АДРЕСА_1 належить позивачу.

Відповідно п.37 Правила користування електричною енергією для населення (далі –Правила…), затверджених ПКМ України № 1357 від 26.07.1999р. (далі Правил) енергопостачальник має право, зокрема, перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до п.15 Правил Пошкоджені прилади обліку підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіального Держстандарту. Експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача. За результатами експертизи складається акт.

З висновку акту  №4512 від 1 червня 2010 року вбачається , що проведення експертизи лічильника електроенергії здійснено у присутності споживача ОСОБА_1,  за результатами експертизи електролічильник  не придатний для експлуатації , метрологічні характеристики не відповідають вимогам ГОСТУ . Згідно акту звірки  7966 від 9.07.2010 року між постачальником та споживачем ОСОБА_1  заборгованість за електропостачання складає 938,47 грн.

Таким чином, дії відповідача щодо перевірки електроприладів та нарахування заборгованості є  правомірними, тому позов в цій частині підлягає відмові.

Згідно ст.35 Правил енергопостачальник має право відключити споживача, а у разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця .

Виходячи з наведеного суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню, відповідач повинен відновити  електропостачання  у будинку позивача, оскільки позовних вимог до позивача з приводу заборгованості  ніхто не пред’являє, а позивач 13.08.2010 р. звернувся до суду з позовом про  неправомірність  відключення його будинку від електропостачання .

Як убачається з ч.2 ст.25 Закону України «Про електроенергетику»захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюється цим Законом, законами України «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів»цей закон, зокрема, регулює відносини між споживачами і надавачами послуг.

Статтею 22 цього Закону передбачено , що при  задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

П.5 ст.4 закону України «Про захист прав споживачів»встановлено у яких випадках споживач має право на відшкодування моральної шкоди, а саме у разі коли така шкода спричинена здоров’ю та життю дефектною продукцією. З приводу зазначеного , суд вважає, що позивач не довів у суді, що відключення будинку від електропостачання завдало шкоди його здоров’ю та життю. В цій частині позов також підлягає відмові.                                                                  

Керуючись ст.ст.10,11,60,213,214,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

   Зобов’язати ВАТ „Донецькобленерго»   відновити електропостачання у будинку АДРЕСА_1.

   В іншій частині позову відмовити.     

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м.Горлівки протягом десяти днів , з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                    Н.  М.  Румілова