В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Справа №1-33/11

2011 рік

02 червня 2011 року

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді:          Гольші О.А.

при секретарі:          Сачко О.С.

з участю прокурора:          Топонар Н.С.

захисника:          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов’язаного, несудимого,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Мильджино Каргасокзького району Томської області РФ, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, неодруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, несудимого;

- у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення.

Злочин вчинений при таких обставинах.

29 січня 2011 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки чужого майна, умисно, таємно від оточуючих, проникли в будинок домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, звідки викрали один п’ятидесятикілограмовий мішок цукру, загальною вартістю 410 грн.. Після скоєного з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд як своїм.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах. 29 січня 2011 року він вживав спиртні напої разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у домоволодінні останньої в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Близько 20 год. 00 хв. він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, покинули дану компанію, та ідучи дорогою додому, знаючи про те, що у ОСОБА_4 в будинку є мішок цукру, який вона нещодавно отримала в СП ТОВ «Аврора», таємно від ОСОБА_6, запропонував ОСОБА_3 викрасти даний мішок цукру, на що останній погодився. Наблизившись до домоволодіння ОСОБА_4, вони сказали ОСОБА_6 почекати їх на дворі, а самі зайшли до будинку та таємно в одній із кімнат викрали мішок цукру, вийшли з будинку та разом з ОСОБА_6 попрямували до провулку, який знаходився неподалік. В провулку ОСОБА_6 покинув їх, а ОСОБА_3 запропонував віддати йому викрадений мішок цукру, який він віднесе до ОСОБА_10 та запропонує його купити. ОСОБА_2 допоміг ОСОБА_3 закинути мішок на плечі, а сам пішов до домоволодіння останнього і там його чекав. Через деякий час прийшов ОСОБА_3 та повідомив про те, що мішок цукру він продав ОСОБА_10 за 400 грн.. На слідуючий день, 29 січня 2011 року ОСОБА_3 дав йому гроші за викрадений цукор в сумі 100 грн.. Через декілька днів приїхали працівники міліції, яким він зізнався про вчинений злочин.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах. 29 січня 2011 року він вживав спиртні напої разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у домоволодінні останньої в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Близько 20 год. 00 хв. він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, покинули дану компанію, та ідучи дорогою додому, останній, знаючи про те, що у ОСОБА_4 в будинку є мішок цукру, який вона нещодавно отримала в СП ТОВ «Аврора», таємно від ОСОБА_6, запропонував викрасти даний мішок цукру, на що він погодився. Наблизившись до домоволодіння ОСОБА_4, вони сказали ОСОБА_6 почекати їх на дворі, а самі зайшли до будинку та таємно в одній із кімнат викрали мішок цукру, вийшли з будинку та разом з ОСОБА_6 попрямували до провулку, який знаходився неподалік. В провулку ОСОБА_6 покинув їх, а ОСОБА_3 запропонував віддати йому викрадений мішок цукру, який він віднесе до ОСОБА_10 та запропонує його купити. ОСОБА_2 допоміг йому закинути мішок на плечі та вони розійшлися. Прийшовши до ОСОБА_10, ОСОБА_3 запропонував купити мішок цукру, який, як він повідомив, належав йому. На дану пропозицію, ОСОБА_10 погодився та заплатив 400 грн. Після чого він пішов до свого домоволодіння, де на нього чекав ОСОБА_2 та розповів про продаж цукру. На слідуючий день, 29 січня 2011 року він дав ОСОБА_2 гроші за викрадений цукор в сумі 100 грн.. Через декілька днів приїхали працівники міліції, яким він зізнався про вчинений злочин.

Крім повного визнання підсудними своєї вини у вчиненому, їх вина в повному обсязі пред’явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об’єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.

Висновки суду про винність підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_4, даними нею на досудовому слідстві, яка  показала, що 29 січня 2011 року, близько 21 год. 00 хв., вона знаходячись разом із своїм співмешканцем ОСОБА_5 у будинку свого домоволодіння по АДРЕСА_3, почула стук. Вийшовши у веранду вона побачила невідому для неї особу та почала на нього кричати, після чого він відразу залишив домоволодіння. Через декілька хвилин вона виявила відсутність п’ятидесятикілограмового мішка з цукром, який знаходився в одній з кімнат та про даний факт повідомила до міліції.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 29 січня 2011 року близько 21 год. 00 хв., він знаходився разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4 у будинку їх домоволодіння по АДРЕСА_3, яка повідомила, що вона почула стук, на що він не відреагував. Наступного дня він від ОСОБА_4 дізнався про те, що невідомі особи викрали їхній п’ятидесятикілограмовий мішок цукру, який знаходився в одній з кімнат.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6, даними ним на досудовому слідстві, який показав, що 29 січня 2011 року він вживав спиртні напої разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у домоволодінні останньої в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Близько 20 год. 00 хв. він разом з підсудними, покинули дану компанію, та ідучи дорогою додому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про щось розмовляли. Зупинившись біля одного з будинків, підсудні сказали ОСОБА_6 почекати їх на дворі, а самі зайшли до будинку. Через деякий час підсудні вийшли з будинку та несли в руках мішок цукру, який, як вони повідомили, належав їм. Дійшовши до провулку, який знаходився неподалік, ОСОБА_6, підозрюючи у тому, що даний мішок цукру вони могли викрасти, він покинув їх та попрямував до свого домоволодіння.

Оголошеними в судовому засіданні показами, даними на досудовому слідстві свідка ОСОБА_10, який показав, що 29 січня 2011 року, близько 22 год. 00 хв., до його домоволодіння в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області прийшов ОСОБА_3 та запропонував купити у нього мішок цукру, який, як він запевняв, належав йому, на що господар погодився та заплатив 400 грн..

Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.

Протоколами огляду місця події від 03.02.2011 року, згідно яких було встановлено місце вчинення злочину, а саме: будинок домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, та оглянуто домоволодіння ОСОБА_10 по АДРЕСА_4, де виявлено викрадений п’ятидесятикілограмовий мішок цукру (а.с. 8-10, 12, 13).

Висновком експерта № 127 від 22.03.2011 року, згідно якого, станом на січень 2011 року, вартість одного п’ятидесятикілограмового мішка цукру складає 410 грн. (а.с. 82-83).

Згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 14.03.2011 року, було визнано та приєднано до справи п’ятидесятикілограмовий мішок цукру, який переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4 (а.с. 87).

Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення, а тому їх дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання підсудним у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ними злочину, особи винних, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Стаття 12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.3 ст.185 КК України, до категорії тяжких злочинів.

Злочин підсудними вчинено умисно, оскільки підсудні передбачали настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажали їх настання, про що свідчать їх показання в ході досудового та судового слідства.

Обставинами, що пом’якшують покарання для підсудних є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, тяжких наслідків від скоєного не настало.

Обставинами, що обтяжують покарання для підсудних є: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За місцем проживання підсудні характеризуються задовільно, до відповідальності Вільшанською селищною радою Кіровоградської області не притягувались, скарг на їхню поведінку від сусідів та жителів селища не надходило, ОСОБА_2 проживає разом з батьками, ОСОБА_3 проживає разом з дружиною та малолітньою дочкою (а.с. 95, 96, 109, 110).

Відповідно до висновків Вільшанської центральної районної лікарні Кіровоградської області, ОСОБА_2 знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом - легка розумова відсталість, у лікаря-нарколога з діагнозом - побутове пияцтво, а ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, а перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом - алкоголізм (а.с. 98, 111).

Згідно довідок ВІТ УМВС України в Кіровоградській області та ДІБ МВС України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувались (а.с. 99, 100, 112, 113).

Враховуючи наявність вищенаведених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе призначити покарання підсудним у вигляді позбавлення волі, однак від призначеного покарання звільнити з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі в розмірі 40 грн. –солідарно стягнути з підсудних (а.с. 28, 81).

Речові докази по справі: п’ятидесятикілограмовий мішок цукру, який переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4 –залишити  ОСОБА_4 (а.с. 88).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання по три роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю по два роки, та у відповідності ст.76 КК України, покласти на них такі обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-          повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-          періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міри запобіжних заходів засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попередніми –підписки про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: п’ятидесятикілограмовий мішок цукру, який переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4 –залишити ОСОБА_4 (а.с. 88).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП. ОСОБА_11, р/р НОМЕР_2, МФО 323583, код. НОМЕР_1, Вільшанське відділення КРУ «ПриватБанк»- судові витрати в сумі 40 (сорок) грн. (а.с. 28, 81)

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя