Справа № 2-518/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

26 травня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі -Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,     

                                                             В С Т А Н О В И В:

           До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 1 серпня 1998р знаходяться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Шлюбні відносини та сумісне проживання припинили в серпні 2010року. Причиною чого стало несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя.

           В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснила, що відповідач за період їх шлюбу ніде не працював, матеріально сім’ю не забезпечував, жити з сім’єю бажання не має.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підтримав.

           Вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючих підстав:

           Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з  1 серпня 1998р. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Шлюбні відносини та сумісне проживання сторони припинили в серпні 2010року. Позивач з дитиною мешкає у батьків.

            З вказаного часу подружні стосунки не відновлювали, ніхто примирення не хоче. Рішення про розірвання шлюбу виважене.

            За вимогами ст.112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Зважаючи на те, що сторони з серпня 2010року не підтримують подружніх стосунків, припинили  ведення спільного господарства та сумісне проживання, і до цього часу не поновлювали подружні стосунки, відповідач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про згоду на розірвання шлюбу, що свідчить про його небажання зберегти сім’ю, суд вважає, що подальше шлюбне життя сторін неможливе, за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та  розірвати шлюб між сторонами.

          За побажанням позивачки залишити їй прізвище ОСОБА_1.

          Вирішуючи питання про стягнення держмита суд вважає можливим стягнути його з відповідача, як винного в розпаді сім’ї.

         Керуючись ст.ст.10, 60, 212,  213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                                  В И Р І Ш И В:

         Позовні вимог ОСОБА_1 задовольнити.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 1 серпня 1998року Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №9.

         Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_1.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17грн.

         Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий-