Справа № 2-335/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

19 травня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі -Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,     

                                                             В С Т А Н О В И В:

            До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 26 вересня 2009р знаходяться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           До народження дитини відповідач покинув позивачу і пішов мешкати до батьків, заявив, що розлюбив її. В серпні 201року він прийшов до неї і заявив, що має намір забрати дитину собі, при цьому побив її та її матір. 28 грудня 2010р знову намагався побачити сина, перебуваючи в нетверезому стані. Вчинив бійку, в зв’язку з чим вона зверталася до органів міліції. Вана боїться за безпеку дитини та свою, в зв’язку з чим змушена звернутися до суду з даним позовом.

           В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснила, що за період, наданий судом для примирення, вони з відповідачем подружні стосунки не поновлювали, мешкають окремо. Відповідач свою поведінку не змінив, веде себе агресивно по відношенню до неї. Приходить  за місцем її проживання з дитиною опівночі, тарабанить по вікнам і в двері, лякає їх.30 квітня 2011року приїхав додому до її тітки, де відпочивала їх сімя, вчинив скандал, вимагав зустрічі ввечері, а коли вона погодилася, щоб припинити дебош відповідача та ввечері зустрілася з ним, він намагався насильно вступити з нею в статевий зв'язок, роздягнув її, вона змушена була вириватися, в результаті дій відповідача їй завдані знову тілесні ушкодження, вона змушена звертатися до органів міліції. Вона боїться відповідача, тому прохає розірвати укладений між ними шлюб.

           Відповідач позовні вимоги визнав, пояснив, що згоден на розірвання шлюбу, оскільки позивач його зраджує, шле йому повідомлення на мобільний телефон, що його дитину цілує інший чоловік.

           Вислухавши поясненя сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючих підстав:

           Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 26 вересня 2009р. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Шлюбні відносини та сумісне проживання сторони припинили до народження дитини.

            Як позивач так і відповідач підтвердили суду, що поновлення подружніх стосунків між ними неможливе, їм був наданий строк для примирення, який не було використано, відповідач пояснює, що з боку дружини мала місце зрада, позивач пояснює, що відповідач відносно неї приміняє рукоприкладство, веде себе агресивно, в нетверезому стані вимагає віддати йому дитину.

            За вимогами ст.112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Зважаючи на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, припинили  ведення спільного господарства та сумісне проживання, до народження дитини 9 березня 2010 року і до цього часу не поновлювали подружні стосунки, сторони не скористалися наданою судом можливістю для поновлення подружніх стосунків та збереження сім’ї, а саме строком для примирення 6 місяців, на чому наполягав відповідач, який на теперішній час наполягає на розірванні шлюбу, що підтверджує відсутність у відповідача бажання зберегти сім’ю, факти, що відповідач спричиняв позивачці тілесні ушкодження, що підтверджується довідками судово-медичного обстеження відносно позивача, суд вважає, що подальше шлюбне життя сторін неможливе, за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та  розірвати шлюб між сторонами.

          За побажанням позивачки залишити їй прізвище ОСОБА_2.

          Вирішуючи питання про стягнення держмита суд вважає можливим стягнути його з відповідача, як винного в розпаді сім’ї.

         Керуючись ст.ст.10, 60, 212,  213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                                  В И Р І Ш И В:

         Позовні вимог ОСОБА_1  задовольнити.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26 вересня 2009року відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №115.

         Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_1.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17грн.

         Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий-