Судове рішення #15903167

        




Справа № 4-с-21/11

                                                         УХВАЛА

іменем України

"12" травня 2011 р.Галицький районний суд міста Львова в складі :

головуючої–судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

при  секретарі    -  НЕМОЛОВСЬКІЙ-ХМАРІ З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за скаргою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА»про визнання незаконними дій головного державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ХОМИШИНА Юрія Борисовича та скасування постанови про накладення штрафу на боржника,

           

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ПАТ КБ «Надра»звернулось зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б. про визнання незаконними дій та скасування постанови про накладення штрафу на боржника.

  

Відповідно до змісту скарги, скаржник вважає, що головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, яка не відповідає вимогам Наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 «Про затвердження інструкції про проведення виконавчих дій», оскільки не дотримано встановлених норм щодо процедури її винесення при примусовому виконанні рішень судів, а саме, така виноситься в точній відповідності з формою, визначеною в Додатку 24 вищевказаного наказу, згідно якої чітко визначена умова щодо необхідності затвердження постанови про арешт коштів боржника безпосередньо начальником органу ДВС, зокрема в ньому міститься обов’язковий реквізит постанови - «Затверджую» начальник органу ДВС, його прізвище, ім»я, по-батькові, підпис, печатка, найменування управління юстиції, дата, відсутність чого вказує на порушення законодавства при її винесенні, наслідком якого є недійсність постанови. Крім того, головний державний виконавець при її винесенні повинен діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв’язку з чим просить дії головного державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби по винесенню постанови про накладення штрафу на боржника визнати незаконними та скасувати таку, поновивши строк її оскарження, оскільки такий пропустили з поважних причин, так як про неї довідались з листа ДВС 08 лютого 2011 року. 

    

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, покликаючись на мотиви, викладені в ній. Просить таку задовольнити.

Представник оскаржуваного органу та заінтересована особа ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з»явились, хоча були належно та вчасно повідомлені про день, час та місце розгляду скарги, тому суд приходить до висновку про розгляд скарги у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

  

12 січня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишиним Ю.Б. було винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_3

 

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду  зі скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.   

У відповідності з п.5.1.3 Наказу Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій»постанова державного виконавця виноситься в точній відповідності з формою, визначеною в Додатку 24 вказаного наказу, згідно якого чітко визначена умова щодо необхідності затвердження постанови про арешт коштів боржника безпосередньо начальником органу державної виконавчої служби, відповідно до чого міститься обов’язково реквізит постанови державної виконавчої служби, дата та печатка. Відсутність даних реквізитів свідчить про порушення законодавства при винесенні постанови, наслідком якого є недійсність постанови про накладення штрафу на боржника.

Додаток 24 згаданого наказу, яким встановлена форма постанови, передбачає, що постанова про накладення штрафу затверджується начальником органу ДВС відповідного управління юстиції. Постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем структурного підрозділу органу ДВС, відповідно до вищезазначеного додатку повинна бути затверджена начальником ДВС відповідного управління юстиції з проставленою датою та підписом.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу на ВАТ КБ «Надра»у зв’язку з невиконанням в семиденний строк рішення суду не відповідає вимогам законодавства, а саме, така не затверджена начальником ДВС, не містить його прізвища та ініціалів, підпису, найменування управління юстиції.

Згідно зі ст. ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії та використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Дії державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому законом порядку.  

Ст. 9 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів державної влади, їх посадових осіб є обов’язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом встановлено неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови про накладення штрафу на боржника у зв’язку з невиконанням рішення суду, тому скарга ВАТ КБ «Надра»підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 210, 383-389 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року, суд

             у  х  в  а  л  и  в  :

 

Скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» з а д о в о л ь н и т и .

Визнати дії головного державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ХОМИШИНА Юрія Борисовича по винесенню постанови від 12 січня 2011 року про накладення на боржника –ВАТ КБ «НАДРА»штрафу в розмірі 680 грн.      н е з а к о н н и м и .

Постанову ВП 19910454 від 12 січня 2011 року про накладення на боржника –ВАТ КБ «НАДРА»штрафу в розмірі 680 грн., винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання  рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ХОМИШИНИМ Юрієм Борисовичем  с к а с у в а т и .

Стягнути з ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в користь Публічного акціонерного банку комерційний банк «НАДРА»03 грн. 40 коп. понесених витрат з оплати судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Повернути скаржнику ВАТ КБ «НАДРА»надлишково сплачену суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 83 грн. згідно платіжного доручення № 736 від 08 лютого 2011 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення.


СУДДЯ                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація