УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року січня 15 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Ященка В.А. Матуса В.В.
з участю прокурора Паливоди Л.В.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду міста Сум від 18 липня 2007 року, яким,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше засуджувався:
1. 8.07.2004 р. за ст.185 ч.3,75 ККУ
на 3 р. п/в, іспитовий строк 2 роки;
2. 29.03.2006 р. за ст.ст.296 ч.2,153 ч.2,152 ч.3 ККУ
на 8 років позбавлення волі,
засуджений за ст.115 ч.1 КК України на 12 років позбавлення волі, за ст.383 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів призначено 12 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено 14 років позбавлення волі.
Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь експертної установи 44 грн.6 коп. витрат пов'язаних з проведенням експертних досліджень по справі.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 3 березня 2005 року після 21 години перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходячись на вулиці Янки Купали у місті Суми, поблизу річки Стрілки, посварився зі своєю знайомою ОСОБА_3, 1987 року народження, і на грунті особистих неприязних взаємовідносин, умисно з метою позбавлення життя ОСОБА_3 почав бити її наносячи удари у життєво важливі органи: голову та шию. ОСОБА_1 бив потерпілу до тих пір поки вона не перестала подавати ознаки життя. Після цього, ОСОБА_1 труп ОСОБА_3 присипав снігом і пішов додому.
Бажаючи уникнути відповідальності за вчинене ним умисне вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_1 3 жовтня 2005 року після 11 години у прокуратурі міста Сум написав явку з повинною де повідомив, що зґвалтування, а потім і умисне вбивство ОСОБА_3 з метою приховати вчинене зґвалтування скоїв його знайомий ОСОБА_4. На підставі явки з повинною, органами досудового слідства відносно ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів передбачених ст.ст.153 ч.3 та 115 ч.2 п.9 КК України. Згодом, ОСОБА_1 допитаний як свідок по справі, а також при відтворенні обстановки та обставин події, підтвердив ті дані, що були викладені у повідомленні прокурору. Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у зґвалтуванні та умисному вбивстві ОСОБА_3. Таким чином, ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомив прокурора про вчинення іншою особою особливо тяжкого злочину.
Засуджений ОСОБА_1 на вирок суду подав апеляцію у якій зазначає, що свідок ОСОБА_5 давав суду неправдиві свідчення та була допущена підробка документів у справі, але суд не звернув на це уваги. Окрім цього, ОСОБА_1 стверджує, що він не мав наміру вбивати потерпілу, і він вважає, що повинен нести відповідальність за ст.121 ч.2 КК України. До того ж ОСОБА_1 вважає, що суд призначив йому занадто суворе покарання, а з огляду на те, що при розгляді справи було допущено цілий ряд порушень закону, засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, думку захисника та засудженого, які просили задовольнити апеляцію, прокурора, який вважав, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, 18 років ОСОБА_1 виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_2. В той же час, як зазначив суд у вироку, ОСОБА_1 злочини, за які його засуджено, вчинив у березні та жовтні 2005 року, тобто злочини ОСОБА_1 вчинив у неповнолітньому віці.
Відповідно до вимог ст.45 ч.1 п.1 КПК України, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №5 від 16 квітня 2004 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” у п.2 зазначив, що відповідно до п.1 ч.1 ст.45 КПК України, участь захисника в кримінальних справах щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, є обов'язковою, незалежно від того, чи досягли вони повноліття на час розгляду справи. Це положення поширюється й на випадки, коли особа обвинувачується у злочинах, які вчинені нею до, а інші - після досягнення 18 років.
Зарічний районний суд міста Сум розглянув кримінальну справу відносно ОСОБА_1 без участі захисника і не забезпечив передбачене законом право підсудного на захист, а відповідно до п.3 ч.2 ст.370 КПК України це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і тягне за собою скасування вироку.
За таких обставин, апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи суд першої інстанції зобов'язаний реально забезпечити право підсудного на захист.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Зарічного районного суду міста Сум від 18 липня 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суддів.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити у виді взяття під варту.
Головуючий Луговий М.Г.
Судді Ященко В.А.
Матус В.В.