Справа № 2а-1478/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         24 травня 2011 р.           Брянківський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Крупинської О.Ю., розглянувши в  порядку письмового провадження адміністративний позов   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянка про поновлення пропущеного строку, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як учаснику війни,

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що він –пенсіонер, отримує пенсію і має статус учасника війни, в зв»зку з чим  має право на підвищення до пенсії. Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону України № 2212-ІV від 18 листопада 2004 року/ учасникам війни пенсії або місячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Але він отримував доплату до пенсії в значно меншому розмірі, ніж в вищезазначеній нормі. Виплата підвищеної пенсії здійснювалась з порушенням зазначених норм, тобто з розмірів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України, а не Законом, що є порушенням конституційного принципу верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами. Він людина вже похилого віку, маю слабке здоров'я, постійні хвороби. Крім того, оскільки вже давно не приймає участі в соціальному житті, то відповідно в  нього також правова необізнаність. На підставі цього просить суд відновити пропущений строк, а також здійснити нарахування та заплатити підвищення до пенсії як учаснику війни в щомісячному розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року та 31 грудня 2006 року та виплатити утворену заборгованість на підставі наступних доводів. Стаття 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протягом 2000 - 2004 років діяла в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, з  І січня 2005 року по 31 грудня 2006 року - в редакції Закону України № 2212-ІV від 18 листопада 2004 року, тобто підвищення до пенсії повинно було виплачуватися в той період в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року, який набрав чинності 07 листопада 2000 року, та Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, який набрав чинності 18 серпня 1999 року, розмір мінімальної пенсії за віком не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення його права, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст.ст. 22, 46, 48 Конституції України. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для, осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Ч. З ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, України, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про  Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у 2000 році  розмірі 216 грн. 56 коп., у 2001р. у розмірі 248 грн. 77 коп., у 2002 р., 2003р.   у розмірі 268 грн. 00 коп.,, у 2004 р.   в розмірі 284 грн., у 2005 р.   в розмірі 332 грн., у 2006 р. в розмірах: з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.Відповідно до п. 4 Закону України «Про внесення змін до закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05 жовтня 2005 року, який набрав чинності  з 01 січня 2007 року, ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладена в новій редакції, згідно якої учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в  роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів –прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить відновити пропущений строк, оскільки він був пропущений з поважної причини. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянка Луганської області здійснити йому нарахування та виплату підвищення до пенсії як учаснику війни в щомісячному  розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, з урахуванням виплачених сум.

    Згідно наданого письмового заперечення, відповідач - управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області, вважає позов необґрунтованим з наступних підстав. Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»в редакції станом на 01.01.2000р учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищуються на 50% мінімальної пенсії за віком.Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261 постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.Постановою Кабінетом Міністрів №831 від 26.07.1996р встановлено розрахункову величину, з якої повинні обчислюватися різні надбавки та доплати - в сумі 16грн. 62коп.Таким чином, надбавка до пенсії як учаснику війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»в редакції станом на 01.01.2000р становить: 50% від 16 грн.62 коп. = 8 грн. 31 коп. Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 05.10.2005 року який набрав чинності з 01.01.2007 року внесено зміни до ст. 14. а саме: Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу PCP за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність визначено в законі Про державний бюджет на відповідний рік. Згідно встановлених розмірів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»управлінням з 01.01.2006 року позивачу виплачується зазначене підвищення до пенсії. Згідно Ухвали Конституційного суду України від 23 жовтня 2007 року № 58-у/2007 останні зміни до зазначеного закону не визнання не конституційними. Управлінням нараховані суми підвищення виплачувалися та виплачуються позивачу постійно згідно норм діючого законодавства. Просять застосувати ст.99, 100 КАС України та відмовити в задоволенні позовних вимогах в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю.

     В судове засідання позивач, представник відповідача, не з’явились, надавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у зв’язку з чим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.

     Судом встановлено наступне: позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Позивач отримує пенсію, має статус учасника війни, що підтверджено посвідченням В ІІІ № 126196, виданим 26.01.1998р., довідкою УПФУ  В М. Брянці, (а.а.с. 5,7)

      Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції 1993 р., учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75% мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам — на 50% відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 05.10.2005 р. № 2939-15, який набув чинності 01.01.2007 року, частину четверту статті 14 викладено в такій редакції: "Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і  бездоганну  військову  службу  в тилу  в  роки  Великої  Вітчизняної  війни,  пенсії  або щомісячне довічне грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що виплачується   замість   пенсії,   підвищуються  на  15  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам  війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

      Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

      Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

      Судом встановлено, та сторонами не оспорюється, що відповідачем з 01.01.2007 року нараховувалося та виплачувалося позивачу підвищення до пенсії як учаснику війни згідно встановлених розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 05.10.2005 р. № 2939-15, який набув чинності 01.01.2007 року.

       Відповідно до ч. 2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  Позивач про порушення свого права, повинен був дізнатися при виплаті йому щомісячної пенсії.

           Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними розділом XII „Прикінцеві положення" Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

            Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

            Відповідно до пункту 14 постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.08 р., у разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку.

            Позивач  повинен був дізнатися  про порушене право у 2000 році,  з цієї  дати має  рахуватися строк  звернення  за захистом порушеного права. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами.  Підстав  для  поновлення   вказаного строку  немає,  тому   позов  ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

          Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Брянка про поновлення пропущеного строку, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як учаснику війни- залишити без розгляду.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Брянківський міський суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк апеляційну скаргу подано не було.

Суддя:                                                                                О.Ю. Крупинська